Любов до рідного краю (за твором О. Довженка “Зачарована Десна”)

Прочитавши твір О. Довженка “Зачарована Десна”, я подивилася на світ, на рідний край іншими очима. Я побачила більше, відчула і зрозуміла: кожному мила своя сторона.

“Зачарована Десна” – автобіографічний твір, спогади письменника про босоноге дитинство. Колись Десна на все життя зачарувала малого Сашка. Саме тут він пізнає перші кроки життя, перші радощі і розчарування. А з якою любов’ю і шаною він згадує своїх рідних: діда і прадіда Тараса, бабу, матір і батька, дядь­ка Самійла – неперевершеного косаря.

О. Довженко успадкував

від своїх батьків, від українського народу душевну красу. Він мав незвичайну здібність спостерігати за величчю природи і людини. Любив “співи дівочі, колядки, щедрівки”, “пташиний щебет у саду і в полі”, “плескіт води весняної”. “Щасливий я, що народився на твоєму березі…” – пи­сав О. Довженко. Неабиякий вплив на автора і на читачів справляє краса Дес­ни. Вона ніби жива, наділяє всіх щирістю, любов’ю, добротою, людяністю. Тіль­ки тоді людина знаходить прекрасне в природі, в людях, коли є патріотом своєї Батьківщини і коли любить свій рідний край.






Андрухович казкар.
Любов до рідного краю (за твором О. Довженка “Зачарована Десна”)