Лівша герой оповідання М. С. Лєскова “Лівша”

Схожі твори:

1. Головний герой оповідання в оповіданні Н. С. Лєскова “Лівша Головний герой оповідання – людин неосвічений, не позбавлений властивих росіянином недоліків, у тому числі дружби з “зеленим змієм”. Однак основна властивість Лівші – незвичайна, чудесна майстерність. Він утер ніс “аглицким майстрам”, підкував блоху такими дрібними цвяхами, що й у найдужчий “мелкоскоп” не побачиш. Образом Лівші Лєсков доводив, що невірно думку, вкладене у вуста імператора Олександра […]...
2. Коротка характеристика добутку Лівша Лєскова Н. С Жанр визначений самим автором – це розповідь, добуток усної народної творчості, що опирається на перекази, легенди. Мова розповіді незвичайна: багато слів перекручені, як якби їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп” (мікроскоп), “керамиди” (піраміди) і т. д. Це один із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простий російський народ, що вірує в […]...
3. Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього […]...
4. Переказ Лівша Лєскова Н. С План переказ 1. Імператор Олександр і донський козак генерал Платов оглядають англійську кунсткамеру (збори рідкостей, дивовижних речей). 2. Олександр купує металеву блоху й везе її в Росію. 3. Після смерті Олександра інший цар, Микола Павлович, велить показати цю блоху російським майстрам. 4. Платов залишає блоху в майстрів. 5. Платов, не розібравшись, яку роботу виконали тульські […]...
5. Лівша (Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху) Лєскова Н. С Їздить по Європі в супроводі донського козака Платова імператор Олександр Павлович. Приваблюють його іноземці різними своїми чудесами. А Платов государеві все говорить, що й у нас не гірше, мол, є. Англійці повезли гостей у кунсткамеру – збори рідкостей: “У самому головному залі різні огромадние бюстри, і посередині під Балдахіном коштує Аболон полведерский”. Правильно, звичайно, не […]...
6. Переказ оповідання Тупейний художник Лєскова Н. С План переказу 1. Автор міркує про те, хто такі художники. 2. Робота в театрі Любові Онисимівни й Аркадія. Їхня любов. 3. Аркадій стриже й голить брата графа. 4. Спектакль із Любов’ю Онисимівною в головній ролі. 5. Аркадій раптово відвозить свою улюблену з будинку графа. 6. Вони приїжджають у село й просять їх обвінчати. Священик видає […]...
7. Коротка характеристика твору “Лівша” Лескова Н. С Жанр визначений самим автором – це оповідь, твір усної народної творчості, що спирається на віддання, легенди. Мова оповіді незвичайна: багато слів спотворені, начебто їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп”(мікроскоп), “керамиды”(піраміди) і так далі. Це одно із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простого росіянина народі, який вірує у Бога і із […]...
8. Погляди М. С. Лєскова на російський характер Проблема Російського національного характеру стала однією з головних для літератури 60-80-х років XІX століття, тісно пов’язаної з діяльністю різночинських революціонерів, а пізніше народників. Приділяв їй увагу і письменник М. С. Лєсков. Тлумачення сутності характеру російської людини ми знаходимо у багатьох його творах. Лєсков вносив у рішення проблеми несподівані для багатьох критиків і читачів акценти. От […]...
9. Російський характер в оповіданнях М. С. Лєскова Якщо усі російські класики минулого століття вже при житті або незабаром після смерті були усвідомлені літературно-суспільною думкою у цій якості, то Лєсков був “прилічений” до класиків лише у другій половині XX століття, хоча особлива майстерність мови Лєскова була безперечно, про нього говорили не тільки шанувальники його таланта, але його відзначали навіть недоброзичливці. Лєскова відрізняло вміння […]...
10. Бєліков герой оповідання А. П. Чехова “Людина у футлярі” БЄЛІКОВ – герой оповідання А. П. Чехова “Людина у футлярі” (1898), вчитель грецької мови. Образ Б. став символом боязні життя, уособленням сакраментального “як би чого не вийшло”. Що не має у своєму оповіданні імені-по батькові, він – один з галереї чеховських “нелюдей” (Жмухін з “Печеніги”, або унтер Пришибєєв). Б. “завжди, навіть у дуже гарну погоду […]...
11. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
12. Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій […]...
13. Образ Івана Флягіна у повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Повість Лєскова “Зачарований мандрівник” була написана у другій половині XІX століття. У центрі цього добутку – життя звичайного російського мужика Івана Север’яновича Флягіна. Цей образ увібрав в себе усі риси народного характеру російської людини. Лєсков відзначає зовнішню подібність Івана Север’яновича з легендарним героєм билин Іллею Муромцем. “Це була людина величезного росту, зі смаглявим відкритим обличчям […]...
14. Грішники і праведники у зображенні М. С. Лєскова Твір по нарису “Леді Макбет Мценського повіту”. Що означає для сучасного російського читача словосполучення “Леді Макбет Мценського повіту”? Якась претензія на світову значимість. Любов і кров. Шекспірівські страсті російської глибинки: гори трупів і фонтани крові. Можна знайти у цьому нарисі тонку іронію, пародійний мотив переглядає в його словесній тканині. У Шекспіра все відбувається у фіналі […]...
15. Чому я вибрала Достоєвського й Лєскова Напевно, через їх складну й трагічну долю. Вони стояли особняком у російській літературі, залишаючись не цілком зрозумілими й оціненими. За ними довго зберігалася слава реакційних письменників. Замолоду Достоєвський за вільнодумство посилається на каторгу. Потім він відрікається від політичної боротьби. Він вступає в полеміку з усіма сучасними демократичними теоріями, прирікаючи себе на роль людини, що йде […]...
16. “Зачарований мандрівник” М. С. Лєскова Російський письменник М. С. Лєсков у повісті “Зачарований мандрівник” створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ. Це Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”. У нього немає ніякої конкретної мети подорожі, тому що життя невичерпне. Широка душа мандрівника уживається абсолютно з усіма – будь те дикі киргизи або строгі православні ченці. Він […]...
17. Герой (твір-оповідання) Їх було п’ятеро друзів. Всюди їх бачили разом. Три хлопці і дві дівчинки почали дружити з першого класу. Минуло шість років, а дружба їхня триває. Сьогодні вони вирішили піти в ліс по ягоди. Солодкі червоні суниці поспіли на лісових галявинах, і друзі вирушили в дорогу. Найпершим іде Мишко. Він схожий на командира невеличкого загону. Постійно […]...
18. Образ головного героя повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” У повісті “Зачарований мандрівник” М. Лєсков створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ людини, що настільки органічно злита з мінливою стихією життя, що її не страшно у ній загубитися. Це – Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”; він “зачарований” казкою життя, її чарівництвом, тому для нього в ній не існує кордонів. […]...
19. Автор і його герої у романі Лєскова “Соборяне” Я відчуваю часом щось на мене що сходить, коли улюблений дарунок мій шукає дії; мною тоді опановує якесь, дозволю собі сказати, священне занепокоєння; душа тріпотить і горить, і слово падає з вуст, як угль палаючий так пише про свого улюбленого героя Савелії Туберозове Н. С. Лєсков. Мені здається, що ці прекрасні слова про духовну наповненість […]...
20. Герой раннього оповідання Булгакова Герой раннього оповідання не відокремлює себе від загальної відповідальності. Він готовий взяти на себе провину, що не врятував, не допоміг, не зумів хоча б сказати те, що зуміли викричать тифозна Серафіма й “красномовний вістовий” Крапилин. Щоб висловити істину, потрібно забутися, збожеволіти, “не віддавати звіту” (“коли в нас, віддаючи звіт, говорять, ні слова правди не доможешся”, […]...
21. Пилипко – головний герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Багато українських письменників неодноразово у своїх творах зверталися до дитячої тематики, тобто писали для дітей і про дітей, їхні стосунки з однолітками й дорослими, а найголовніше – розкривали внутрішній світ маленьких героїв, їх думки, почуття, мрії й сподівання. Малий Пилипко – герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” – щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку […]...
22. Злочин проти Людини в Достоєвського й Лєскова Злочин проти Людини. Одна загальна ідея поєднує Злочин і покарання Достоєвського й Леді Макбет Мценского повіту Лєскова. Це моральна проблема, проблема відносини людини до людини, проблема переступити через людину. Соня говорить Раскольникову: Устань. Мабуть зараз, цю же хвилину, стань на перехресті, поклонися, поцілунок спочатку землю, що ти опоганив, а потім поклонися всьому світлу, на всі […]...
23. Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав […]...
24. Твір на тему: “Чому фінал оповідання “Вечір проти Івана Купала” трагічний, хоч головний герой і зумів розбагатіти?” Творчість відомого письменника М. В. Гоголя припадає на перчу частину XIX століття. Останнім часом навколо імені цього великого письменника ведуться запеклі суперечки з приводу того, чиїм письменником він є, українським, чи російським. Вочевидь, передбачаючи це питання, задовго дог своєї смерті, сам М. В Гоголь в одному із своїх листів до О. О. Смирнової-Россет написав так: […]...
25. Переказ повести Очарований мандрівник Лєскова Н. С План переказу 1. Зустріч подорожан. Іван Северьянич починає оповідання про своє життя. 2. Флягин довідається своє майбутнє 3. Він тікає з будинку й попадає в няньки до дочки одного пана. 4. Іван Северьянич виявляється на торгах коней, а потім у Ринь-Пісках у полоні в татар. 5. Звільнення з полону й повернення в рідне місто 6. […]...
26. Твір по повісті Н. С. Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Заголовок повести Н. С. Лєскова – “Леді Макбет Мценского повіту” (1865)1 – запрошує до порівняльного аналізу добутку із трагедією У. Шекспіра “Макбет” (1606). До даного типу заголовків – “з ускладненою семантикою” – А. В. Ламзина відносить ” заголовка-символи, алюзії, метафори, цитати”2 . Заголовок повести – пряма ремінісценція із трагедії Шекспіра. Воно інформативно – указує на […]...
27. Життя людини в повісті Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Варто відзначити, що для російської літератури взагалі не характерні чіткі, концентричні сюжети, доцентровість і напруженість дії (згадаємо “п’єси життя” Островського, “підводний плин” у Чехова). Лісочків особливо тяжів до хронікального, екстенсивного принципу сюжетосложения. Багато хто його добутки написані в жанрі хроніки, і слова оповідача в “Дитячих роках (Зі спогадів Меркула Праотцева)” явно передають переваги самого автора: […]...
28. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Б. ГрінченкО Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор […]...
29. Автор і герой у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до другого видання роману Лєрмонтов називає Печоріна “портретом, складеним з пороків всього нашого покоління”. Автор не відділяє себе від свого покоління, і між ним і Печоріним дійсно є схожість, і їх чимало. Тим не менш, Печорін – це не Лєрмонтов, і щоб у цьому переконатися, звернемося до лірики Лєрмонтова, а точніше – до […]...
30. Оповідання О. І. Солженицина “Матрьонин двір” Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовими садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними проникливими очами, начебто заглядають у душу, так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими благами заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишнім гідно перебороти всі негоди, вийти переможцем […]...
31. Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Нещодавно я прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Дуже гірко було читати це оповідання. Гірко від того, що сталося велике лихо. Загинули дитина та жінка, а сталося це через соціальні умови життя родини, яка складалася із маленького хлопчика Пйлипка та його матері Катрі. Це була бідна сім’я. Саме під Новий рік їм нічого було їсти. І […]...
32. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок […]...
33. Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та […]...
34. Пригодницький, романтичний сюжет оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників. В оповіданні «Дорогою ціною» він змальовує героїчну боротьбу покріпачених селян проти своїх поневолювачів. Відомий шведський історик літератури А. Енсен у 1918 році писав: «Письменник глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя і характер». Чому ж цей твір є пригодницьким і романтичним? Оповідання починається […]...
35. Образ головної героїні оповідання “Каторжна” В оповіданні “Каторжна” розкривається доля Докії – дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п’яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов […]...
36. Минули всі кола пекла (оповідання М. О. Шолохова “Доля людини”) В оповіданні М. О. Шолохова “Доля людини” перед читачем з’являється не просто історія, а дійсно доля людини, що втілила в собі типові риси національного російського характеру. Андрій Соколов, скромний трудівник, батько сімейства, жив і по-своєму був щасливий. Але раптом війна… Соколов пішов на фронт захищати Батьківщину. Як і тисячі інших, таких же, як він, на […]...
37. “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний […]...
38. “Герой нашого часу” – роман психологічний і філософський Вершина творчості Лєрмонтова – соціально-психологічний роман “Герой нашого часу”. Головна дійова особа роману – офіцер Григорій Печорін, прекрасно освічена, багата молода людина, яку вислали із Петербурга в діючу армію на Кавказ. Епізоди його життя на Кавказі складають зміст роману, який побудований з п’яти повістей: “Тамань”, “Максим Максимович”, “Бела”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Печорін – “зайва людина”. […]...
39. Тож чому Кафка створив таке страхітливе оповідання? Певно, справді відчував, що життя позбавлене сенсу і сповнене абсурду, а відтак людина – це відразлива, страхітлива комаха, принаймні в очах оточення. Отож можна стверджувати, що “кафкіанський” погляд на людину і світ – не ефективне означення, вигадане літературознавцями, а незаперечний факт: Кафка з жахом сприймав усе, що хоч якось стосувалося людини, адже абсурдне життя не […]...
40. Ленський – герой роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Красивий і багатий 18-річний юнак, він представлений, як і Онєгін, чужинцем серед навколишніх поміщиків – кріпосників і невігласів. Блискуче освічений, знавець німецької філософії та літератури, захоплений мрійник і поет-романтик, далекий від практичного життя і повсякденної прози, він теж намагається уникати товариства “панів Сусідів селищ”, які віддають перевагу “розмова розсудливий про сіножаті, про вино, про псарні, […]...