Коротка характеристика твору “Злочин і покарання” Достоєвського Ф. М

“Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, згідно якої “обрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварюк тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють за цим принципом, не замислюючись. Нелюдяна ідея приводить героя до розладу з людьми і з самим собою.

Петербурзький пейзаж – не просто фон, це самостійний персонаж, що впливає на життя городян, їх умонастрою, їх душу. Пейзаж міцно пов’язаний з образом Раскольникова :

він душить героя, не дає йому дихати, жити. Петербург ворожий людині, штовхає його на злочини. Важливу роль грають символи: образ замученої конячки з сну Раскольникова перекликається з образом Катерини Іванівни, шкапи”, що “надірвалася, зі збірним образом “принижених і ображених”. Приголомшливі картини убогості і страждань пройняті болем за людину.

У цьому одна із сторін гуманістичного пафосу роману. В образі Соні Мармеладовой втілений ідеал Достоєвського, християнські цінності. Соня дає Раскольникову розкаяння, віру, надію на відродження.






Мотиви лірики пушкіна.
Коротка характеристика твору “Злочин і покарання” Достоєвського Ф. М