Композиційно-смислова схема поеми Вергілія “Енеїда”

У Заспіві автор повідомляє про те, що він вславляє героя із Трої, який заснував Рим і став родоначальником римського народу, що буде панувати над світом. Йдеться про відплиття троянців від рідних берегів. Юнона умовляє бога вітрів Еола потопити їхні кораблі, оскільки вона мріяла про всесвітню велич Карфагена, любого їй міста. Нептун втихомирює шторм. Еней та його супутники на семи кораблях пристають до берега, де відпочивають та оплакують загибель своїх друзів. їх закинуло аж до берегів Лівії (Північна Африка). Венера, мати Енея, просить Юпітера

підтримати сина. Юпітер визначає долю Енея та Риму. Венера приходить до сина й висловлює йому підтримку. Юноні не вдається зашкодити Енеєві, оскільки Венера розпалила у серці цариці Дідони кохання. Дідона влаштовує бенкети, усіма силами намагаючись залишити біля себе Енея. (Еней опинився у володіннях Дідони на сьомий рік блукань, після закінчення Троянської битви).

Юнона, Еол, Нептун, Юпітер, Венера, Еней, Дідона, супутники

Енея Перші шість книг за своїм сюжетом є наслідуванням Гомерової “Одіссеї”, Одіссеєва мандрівка триває 10 років, Енеїв шлях до Італії розтягується на 7 років

Книга ІІ (вірші 1 – 800). Еней оповідає

Дідоні про трагедію Троянської війни, пов’язану з хитрістю Улісса (Одіссея) – троянським конем. (Оповідь Енея сповнена скорботними переживаннями.) Еней бачить, як горить Троя, його хвилює доля й усіх троянців, і доля його сім’ї – батька Анхіса, дружини Креуси та сина Асканія. Енеєві вдається врятувати батька й дитину, а дружина залишається за межею життя. Еней, Креуса, Анхіс, грецькі герої Троянська війна постала з точки зору троянця, дана оцінка лиха, заподіяного греками.

Книга ІІІ (вірші 1 – 78). Продовження розповіді Енея про поневіряння троянців, визначені божими пророцтвами, за якими вони могли шукати вільних земель. На землях Фракії Еней зводить в затоці “перші мури”, які називає Енеадою. Але це був проклятий край, заплямований смертю Полідора з роду Пріамового. І троянці покидають ці землі, пристають спочатку до Ортігії, потім дістаються островів Наксос, Доніси, Олеару і Паросу, до архіпелагу Кіклад. їхня мета – острів Крит колиска троянського роду. Але Аполлон віщує Енеєві уві сні, що його землею буде не Крит, а Італія, яку греки називали Гесперією (провісниками волі бога стали пенати). Сон Енея збігається з пророцтвом Кассандри. І батько Анхіс радить йому “скоритися Фебові”. І знову море. На шляху постають Строфади – острови Іонійського моря, далі Закінт, Дуліхій, Сама, Неріт, Ітака. У храмі Абанта Еней прибиває на одвірках свого щита з написом; “Щит цей дарує Еней, у звитяжців данайських віднявши!”

Від берегів Левкадії, де царювали феаки, Енеїв шлях лежить у володіння хаонів, місто Бутрот, де дізнається про долю Андромахи, вдови вбитого Ахіллом Гектора. Велінням долі Андромаха стає дружиною іншого сина Пріама Гелена, наділеного даром ворожбита. Принісши жертву богам, Гелен пророкує майбутнє Енеєві. Троянці були вже біля берегів Італії. На острові Кіклопа зустрічають одного із воїнів Одіссея, якого забули греки у печері Поліфема (Ахеменіда), який розповідає мандрівникам про жахливу пригоду, яка сталася з Одіссеєм та його супутниками. Троянці побачили сліпого Поліфема й швидко втекли від небезпеки. Біля пристані Дрепану Еней втратив батька. Анхіс вмирає, не витримавши лихих негод. Така його доля. У пророцтвах Гелени накреслений шлях Енея до Італії, який багато в чому співпадає з мандрами Одіссея

Книга ІV (вірші 1 – 705). Карфагенська цариця Дідона знемагає від кохання до Енея й розкриває душу сестрі Анні. Дідона розривається між почуттями вірності до свого загиблого від руки брата чоловіка Сіхея і любов’ю до чужинця. Анна вмовляє її не опиратись почуттям і бути щасливою з Енеєм. Юнона, прагнучи величі Карфагену, підступами намагається затримати Енея. Поголоска ширить чутки між людьми про Енея і Дідону. Юпітер, прийнявши гекатомбу Ярбацаря, шле до Енея Меркурія з наказом: “Хай відпливає. На цьому й усе…” Еней лаштується таємно залишити Дідону, але вона відчула люблячим серцем підступ і дорікає Енеєві. Він же говорить, що виконує волю богів: “Не по своїйбо волі в Італію, їду”. Кохаючи Дідону, він все ж її залишає, не зважаючи на її погрози вкоротити собі віку. Напівбожевільна з горя Дідона проклинає Енея і в прокляттях пророкує вічну ворожнечу між Римом і Карфагеном, а потім вбиває себе.

Ахеменіда переказ фрагменту “Одіссеї” – Одіссей і Поліфем. Відчуваються аналогії з розділами “Одіссеї” Гомера, де герой перебуває у німфи Каліпсо

Книга V (вірші 18-71). Еней прямує до Італії, але на його шляху знову випробування: страшна злива і буря. Троянці пристають до берега Сицилії, де Еней влаштовує ігри, щоб вшанувати річницю пам’яті померлого батька Анхіса. Найцікавішими були змагання юних вершників, які Асканїй (син Енея) зробив традиційними у АльбаЛонгу. Юнона підсилає Іриду, яка підбурює троянських жінок спалити кораблі, мотивуючи цей вчинок семилітніми блуканнями. Так Юнона намагається затримати виконання волі богів Енеєм. Кораблі палають.

Еней просить Юпітера про милосердя ціною його власного життя. Владика богів насилає зливу. Старий Невт радить Енеєві залишити всіх, хто зморився від випробувань, та закласти на Сицилії місто Ацесту. Цю ж думку підтверджує і дух Анхіса, що з волі Юпітера радить синові взяти до берегів Італії тільки найхоробріших юнаків. Еней виконує поради і знову пускається у мандрівку. Венера просить Нептуна про заступництво. Єдиною жертвою стає Палінур, якого зморив сон біля острова Сирен. Еней вболіває за другом.

Книга VІ (вірші 19-01). Троянці прибули до Гесперії (Італії). Еней має побачитись з віщункою Сивіллою, вона пророкує йому тяжке майбутнє, жахливі війни і страждання. Еней просить її про побачення з батьком, просить показати шлях до підземного царства. Перед відвідинами царства мертвих Еней з друзями ховають Мізена, втопленого Тритоном. З неба злітає пара голубів від матеріВенери, які вказують шлях до двоприродного дерева, гілка з якого може допомогти потрапити до А’іду (царства Діта). Сивілла проводить Енея. Він зустрічає тіні чудовиськ, непохованих людей, що мучаться, прагнучи потрапити до Тартару. Зустрічається Еней з Палінуром, бачить триголового Цербера, душі дитячі й, нарешті, душу Дідони, яку щиро жаліє. Зустрічає він і загиблих підчас Троянської війни. Та головне – це зустріч з батьком Анхісом, який стає вісником волі богів, за якою Еней має стати родоначальником римлян. Анхіс показує синові його нащадків та провіщує велику велич і славу римлян серед інших народів. Анхісові вдалося розпалити в серці Енея “бажання майбутньої слави”, вчить, як уникнути пригод та як з них виходити. Еней з Сивіллою повертається в царство живих. “Сходження” Енея до країни мертвих нагадує відповідно мандрівку до Аіду Одіссея






Для людини значно ціннішим є.
Композиційно-смислова схема поеми Вергілія “Енеїда”