Казкова зима

Природа взимку нагадує новорічну казку. Тоненькі, ще зовсім ослаблені осінньою мрякою гілочки дерев вкриваються пухкою сніговою ковдрою, яка зігріває їх своїм теплом. Знову на землю падають безшумні сніжинки. Не встигли люди очистити доріжку, а дерева скинути сніг, як доріжка знову заметена, а дерева покрилися ще щільнішим білим пухом. Казкова зима…

Зима наступає разом із холодом і терпким морозом. Вона вимагає теплого одягу та активного руху. Глибокий, ще зовсім не зрушений людською присутністю сніг намагається заманити тебе в свої

нетрі. Покриваються білими орнаментами вже розмальовані морозом шибки вікон.

Нарешті вона прийшла. Швидко замела все сніжним висіченим покривалом. Земля білосніжна, як чистий аркуш паперу, на гілках сріблястий іній. Зима – це іскристість освіченого сонцем снігу, морозне повітря, спокій власної душі. Зима – це безкінечний білий океан, який дзвінко хрустить під ногами. Це краса ранніх сутінків, які забирають вулиці в свій полон. А ще зима – це прикрашена ялинка, мерехтливі гірлянди, щасливі дитячі усмішки. Що може зрівнятися з терпким запахом соковитих мандаринів та ялинової хвої, різнобарв’ям зроблених фантиків і вирізаних конфетті на підлозі? Лише природа здатна подарувати нам цю дивовижну зимову казку.






Твір що посієш те й пожнеш.
Казкова зима