Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю

О, я хочу безумно жить. Л О. Блок
Кожна людина прагне відчувати радість і щастя. Проте життя сповнене не лише приємних миттєвостей. У ньому є і біль, і невдачі, і поразки. Без них життя було б неповним, однобоким. Саме суперечності роблять життя цікавим, неповторним. Коли щось дається легко, без будь-яких душевних затрат і зусиль людини, хіба ж зможе вона сповна відчути радість перемоги?
Ось і ліричний герой вірша О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…” готовий прийняти життя таким, яким воно випало на його долю:
Принимаю тебя,

неудача,
И, удача, тебе мой привет!
В заколдованной области плача,
В тайне смеха – позорного нет!

Життя змальовується автором як безмежна весна, що несе в собі оновлення, гармонію:
О, весна без конца и без края,
– Без конца и без края мечта!

Це життя-мрію ліричний герой вітає дзвоном щита, тобто з радістю (дзвін) готовністю його захищати (щит):

Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита!
Життя, випробовуючи людину на міцність, посилає щоразу все важчі випробування, але ліричний герой вірша не збирається здаватися:
Перед етой враждующей встречей
Никогда я не брошу щита…
Вдивляючись

у майбутнє, герой передбачає і муки, і тортури – життя, він мусить його прожити:
И смотрю, и вражду измеряю,
Ненавидя, кляня и любя: За мученья, за гибель – я знаю –
Все равно: принимаю тебя!

У вірші “Весно, весно, без меж і без краю” О. Блок стверджує, що сенс людського життя – у самому житті. Тільки повнота буття може дати людині щастя.






У житті багатьох молодих людей настає пора.
Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю