Гном у буфеті І. Жиленко

Гном у буфеті

Ти знаєш, у нашому домі,

В старому буфеті, давно

Живе мій добрий знайомий –

Старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,

А маму – малим дівчатком,

Гукав пустунам: “Ай-яй!”,

Слухняним давав шоколадки.

Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить,

Смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

В старій музикальній скриньці.

Гном дружив з однією маркізою, у якої навчився гарних манер.

Століття, і друге, і третє, –

Прислухайся! – чуєш? – завжди

Клопочеться гном у буфеті,

Бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

І дзвонить в буфетні шибки.

І в довгі засніжені ночі

Нашіптує дітям казки.

Твори І. Жиленко переносять читача в казковий світ. Герої її поетичних казок творять неповторний світ добра і справедливості.






Моє ставлення до сучасних емігрантів українців.
Гном у буфеті І. Жиленко