Гімн людському інтелектові за новелами Е. По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”

Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія вплинула на творчість поетів різних народів. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Велику увагу Едгар По приділяв художній майстерності твору. Він першим у літературі усвідомив емоційну силу слова і прагнув так будувати свої твори, щоб досягти найбільшого впливу на читача.

У цьому полягає найяскравіша особливість романтизму Едгара По. У прозових творах своєрідність романтизму американського письменника виявилася дуже яскраво.

Е. По віддавав перевагу невеликим за розмірами жанрам – новелі й оповіданню. Він вважав, що великий твір, який не можна прочитати відразу, не з такою силою впливає на читача, тому що цілісність твору порушується. У прозі він поставив проблему зіткнення свідомості людини з реальністю. Письменник вірив у розум. Він вважав, що тільки розум може вивести людину з трагічних протиріч сучасності. У цьому теж полягає своєрідність його романтизму, недаремно його називали

раціоналістом у романтизмі. В оповіданні “Маятник і провалля” По досліджує почуття жаху, що охопило душу героя, і здатність розуму мислити, дивлячись в обличчя смерті. Душа героя жахнулась від сутички зі світом, в якому для неї, душі, немає місця, але розум наполегливо шукає вихід навіть з явно безнадійного становища. Людина може мислити й мусить це робити. Щасливий кінець цього оповідання – це перемога розуму людини. Раціоналістичне спрямування романтизму По ще яскравіше виявилося в “логічних оповіданнях”, що започаткували детективний жанр.

В оповіданні “Золотий жук” розповідь ведеться від першої особи, ім’я якої автор не називає, тому що оповідач уособлює типове мислення. Головний герой – Вільям Легран – мислить незашорено, автор наділяє його неабиякими логічними здібностями. Оповідач і Легран стали свідками однієї і тієї самої події. Але оповідач не звернув увагу на деякі дрібниці, що допомогли Леграну розкрити таємницю піратського скарбу. Романтичні герої Е. По живуть у реальному, сучасному авторові світі, їхня романтична винятковість прихована в їхньому внутрішньому світі, в можливостях відчувати і мислити.

Американця Едгара По по праву вважають засновником детективного жанру, майстром захоплюючої фантастичної новели. Основою більшості його оповідань є сміливі гіпотези і припущення. Письменник мав надзвичайну здатність відчувати, в якому напрямку може розвиватися наукова думка майбутнього, і, не відступаючи від суворих логічних законів дійсності, творив свої фантастичні оповідання так, щоб вони сприймалися сучасниками як опис реальних подій. Оповідання Едгара По “Золотий жук” та “Вбивство на вулиці Морг” принесли йому широке визнання.

Всі ці твори письменник назвав “логічними”, бо вони побудовані за законами логіки й аналітичного мислення. Оповідання Едгара По “Золотий жук” присвячене розповіді про дешифровку старовинного рукопису. Якось під час прогулянки узбережжям головний герой твору Легран знаходить золотого жука і шматок пергаменту, котрі згодом послужили ключем для знаходження скарбу. Оскільки Легран був людиною обізнаною, добре розумівся на фізиці, хімії, непогано знав історію і навіть докладно вивчив життя капітана піратів Кіда, ці знахідки не давали йому спокою. Весь час він аналізував, що саме можуть приховувати знайдені речі, проте був упевнений в одному – за всім цим стоїть скарб. Піднісши пергамент до вогню, Легран побачив, як під впливом тепла на ньому з’явилася криптограма із зображенням черепа і цифр. Завдяки величезній витримці, логіці мислення, порівнянням і логічним висновкам, а головне – старанності він зміг дешифрувати піратські знаки.

Дуже цікаво спостерігати за ходом думки головного героя. Винагородою за величезну працю йому став скарб пірата Кіда. Герой другого оповідання Едгара По “Вбивство на вулиці Морг” Дюпен – людина молода і енергійна. Незважаючи на свою молодість, він був дуже обізнаною людиною, і автор зауважує, що всіх “вражала його величезна начитаність, а головне – свіжість його уяви”. Коли Дюпен починає за суто логічними принципами розслідувати вбивство на вулиці Морг, він зрештою доходить висновку, що злочин вчинила не людина, а оскаженіла тварина. Він уважно оглянув будинок, звернув увагу на той факт, що в кімнату злочинець потрапив через вікно, спустившись по громовідводу. Тобто він був винятково спритним та сміливим. У кімнаті нічого не було вкрадено, хоча напередодні жертва злочину отримала велику суму грошей. Дюпен відзначив надзвичайну моторність, нелюдську силу, люту кровожерливість, жахливу жорстокість вбивці. А звідси – висновок: злочин вчинила не людина. І справді, це був орангутанг, мавпа, яка втекла від моряка. Едгар По намагався показати невичерпні можливості людського розуму. Його детективні оповідання – це гімн інтелектові, це втілення віри в людський розум, духовні сили людини, її нескориму волю, непереможне прагнення до знань.






Твір роздум на тему собор.
Гімн людському інтелектові за новелами Е. По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”