Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка”

Билина “Авдотья Рязаночка” – народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові. Міцно билися рязанці, А татар не могли відбити, Міста Рязані відстояти. Убитих ріка несла, Живих Орда вела. Три дні Авдотья Рязаночка по попелищу ходила, голосила по чоловіку, синові

й братові, полонених татарами. І пішла вона до царя татарському “у полуденні країни”. Ішла більше року, голодувала, багато негод пережила. Стала вона перед царем татарським маленька, брудна, виснажена, у лапотках, а навколо воїни збройні, табуни коней ситі, намети золоті. Не побоялася вона пануючи грізного, попросила тільки дозволити їй побачитися з рідними. Здивувала царя татарського мужня жінка із землі рязанської, її вміння говорити, міркувати, відпустив він всіх чоловіків рязанських, з умовою, що буде складена про Авдотью пісня й Орда в ній добром згадана буде.

Героїзм маленької беззахисної жінки, що

прийшла в Орду, що прославилася кривавими набігами, руйнуваннями й жорстокістю, змусив царя татарського перейнятися повагою до неї, а мудрість її скорила грозу російських земель. Ця билина чудова тим, що не чоловік-воїн, а жінка-трудівниця “виграла битву” з Ордою. Вона встала на захист своїх рідних, і завдяки її мужності й розуму “пішла Рязань із полону”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка”