Домашній улюбленець


Я хочу розповісти про мого домашнього улюбленця, кота Барсика. Його подарували нам три роки тому. Барсик був грайливим пухнастим кошеням рудувато-бурого кольору з блакитними оченятами.

Але поступово він перетворився з гарненького маленького кошеняти на дорослого вихованого кота.. Тепер Бася відчував себе дорослішим за мене і тому зовсім мене не слухав: був незалежний і поважний.

І ось навесні ми привезли Басю до бабусі в. село. Він дуже злякався, просидів за канапою більше доби. Коли через два місяці я приїхала до бабусі, Бася вже призвичаївся до життя в селі. Пізніше мені бабуся розповідала про його пригоди.

Басю сусідський кіт загнав на найвищу гілку груші. Він спробував зістрибнути з дерева, але забив хвору лапку, яка раніше була в нього зламана. Довелося бабусі накладати Басі на лапку шину.

Трапилося з ним ще чимало цікавих історій. Бася вигнав зі своєї території інших котів. Також він навчився ловити мишей. Ними Бася годував маленьке кошеня, що приблукало в бабусин двір. Додому Бася повернувся змужнілим, з багатим життєвим досвідом.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4.00 out of 5)
Loading...



Туристична привабливість україни твір.
Домашній улюбленець