До оглядового вивчення п’єси М. Куліша “97”

Сюжет твору М. Куліша “97”. Сюжет твору являє собою фрагменти побутового життя українського села під час голоду в Україні 1921 – 1922 років. У п’єсі немає визначної глобальної дії. Перед читачем проходять картини “в сіреньких рамцях злиденного, вбогого, та ще й поруйнованого голодом життя. Немає тут пафосу, блискучих бойових лозунгів… Ворожа сила – куркулі і голод – давить людей, валяє на смерть”. Так написав у своєму листі до друзів М. Куліш. У трагедії “97” відтворено боротьбу незаможників з голодом, їх всього 97, але вони

ідуть до кінця. Тема твору. Показано реалістичне відтворення героїчної боротьби найбіднішого українського селянства за життя в умовах голоду і розрухи після закінчення громадянської війни.

Композиційно-сюжетна побудова твору. Твір вражає суворою і глибокою правдивістю, події розгортаються кількома сюжетними лініями. Стрижнем сюжету є протистояння двох антагоністичних таборів – незаможників і куркулів.

Образна система п’єси “97”. Центральний персонаж твору – Мусій Копистка – простий трудівник, розумна, обачна людина, тверда, як криця. Колишній наймит, він пройшов нелегку життєву школу, хоч був неписьменний,

але умів мислити просто і мудро: “Не помрем, братухо, а коли й помрем, то не всі”. Активна роль у розвитку подій твору відведена Серьозі Смику, який викриває зрадництво і продажність секретаря сільради Панька, їде в місто з проханням надіслати комісію, привозить обмінений на коштовності хліб, однак помирає, не побачивши нового врожаю. Цікаво виписана династія Стоножок: дід Юхим – Іван – Вася, образи, що набувають символічного звучання (минуле, сучасне, майбутнє). З цілої родини Стоножок живим залишається лише Вася, стає секретарем ревкому, уникає разом з Мусієм Кописткою смерті завдяки приїзду продармійця з хлібом. Окремо автор виводить образи Рибальчанських куркулів Гирі та Годованого, які намагаються провокаціями та підкупами підірвати авторитет місцевої влади.

Жанрові особливості твору. За жанром п’єса “97 соціально-побутова драма, в якій рушійною силою суспільних подій виступає знедолений, але не скорений народ. Мова персонажів ніби вихоплена з уст простого люду, яскраво індивідуалізована.






Чи потрібно людині підкорювати природу.
До оглядового вивчення п’єси М. Куліша “97”