Чому так звешся, рідне місто? (Складання топонімічної легенди)

Багато легенд існує про заснування нашого рідного міста Харкова. Але мені хочеться запропонувати власну версію, яка, на мою думку, розповідає про хо­робрість та відчайдушність.

Ще за давніх часів жив собі чоловік, який мав двох синів. Один був сильним, але дурним. А другий був розумним та мудрим, але не міг виконувати важку роботу, та ще й ім’я мав Харьок. Не любили його ні батько, ні старший брат. Адже вважали, що головне – це бути сильним, щоб вміти захиститися та виконувати тяжку працю.

Але одного разу на місто напали вороги зі сходу.

Дуже жорстокі та кровопро­литні точилися бої!

Одного вечора батько зі своїми синами сидів за вечерею та гадав, що їм робити далі. Вони вирішили втекти на захід, сподіваючись на порятунок. І лише молодший вирішив залишитися на рідній землі. Адже Харьок хоч і був слабенький, але мав лицарську хоробрість, відвагу, розум та мудрість.

І ось настав день важливої битви з ворогами… Підходить одного разу Харьок до головнокомандувача та й каже: “Я знаю, як нам ворогів позбутися”. І розробили вони чудовий план порятунку рідного міста, і звільнили його, відіславши ворогів геть! А Харьок, за переказами, сам перебив

більш ніж тисячу люду. Бо хоч він і був не такий сильний, проте дуже хоробрий.

І вирішила громада назвати поселення на честь юного героя, який допоміг врятувати місто, – місто Харків.

Отже, треба завжди пам’ятати такі хоробрі вчинки, які допомогли здобути те, що ми маємо сьогодні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Чому так звешся, рідне місто? (Складання топонімічної легенди)