Чому так звешся, рідне місто? (Складання топонімічної легенди)

Багато легенд існує про заснування нашого рідного міста Харкова. Але мені хочеться запропонувати власну версію, яка, на мою думку, розповідає про хо­робрість та відчайдушність.

Ще за давніх часів жив собі чоловік, який мав двох синів. Один був сильним, але дурним. А другий був розумним та мудрим, але не міг виконувати важку роботу, та ще й ім’я мав Харьок. Не любили його ні батько, ні старший брат. Адже вважали, що головне – це бути сильним, щоб вміти захиститися та виконувати тяжку працю.

Але одного разу на місто напали вороги зі сходу.

Дуже жорстокі та кровопро­литні точилися бої!

Одного вечора батько зі своїми синами сидів за вечерею та гадав, що їм робити далі. Вони вирішили втекти на захід, сподіваючись на порятунок. І лише молодший вирішив залишитися на рідній землі. Адже Харьок хоч і був слабенький, але мав лицарську хоробрість, відвагу, розум та мудрість.

І ось настав день важливої битви з ворогами… Підходить одного разу Харьок до головнокомандувача та й каже: “Я знаю, як нам ворогів позбутися”. І розробили вони чудовий план порятунку рідного міста, і звільнили його, відіславши ворогів геть! А Харьок, за переказами, сам перебив більш ніж

тисячу люду. Бо хоч він і був не такий сильний, проте дуже хоробрий.

І вирішила громада назвати поселення на честь юного героя, який допоміг врятувати місто, – місто Харків.

Отже, треба завжди пам’ятати такі хоробрі вчинки, які допомогли здобути те, що ми маємо сьогодні.






Твір на тему моя майбутня професія перукар.
Чому так звешся, рідне місто? (Складання топонімічної легенди)