Чи смішний ліхтарник (за казкою-притчею “Маленький принц”) (Твір-мініатюра)

“Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері – це філософська казка. її герой відвідує різні планети. Розповіді про кожну зустріч із жителями цих планет – маленькі притчі.

На п’ятій крихітній планеті, куди прилетів Маленький принц, містилися тільки ліхтар і ліхтарник. Ця планета в космосі була як світлофор: щохвилини ліхтарник гасив і запалював ліхтар. Він це робив згідно з давньою угодою. Колись, як говорить сам ліхтарник, це мало сенс. Тепер обставини змінилися, але він сумлінно продовжує запалювати й гасити ліхтар.

У цій

притчі багато питань, на які можна дати різні відповіді.

От ліхтарник – людина обов’язку, дуже відповідальний. Але він, як заводна машина або зіпсований комп’ютер: працює по одного разу заданій програмі, не узгоджуючись із ситуацією. Тому його робота втратила всякий сенс. А він сам здається дурною, безглуздою людиною й тому смішним. Маленький принц сказав би: “Дивні люди ці дорослі”.

Але є й інша сторона того, що робить ліхтарник. І не одна.

Маленький принц міркує: “Коли він запалює, свій ліхтар – начебто народжується ще одна зірка або квітка. А коли він гасить ліхтар – начебто зірка або квітка засипають.

Прекрасне заняття. Це по-справжньому корисно, тому що красиво”. Думаю, він хотів сказати, що є речі, які не мають практичного змісту, але, якщо вони гарні, вже в цьому їхня користь.

Наприклад, 8 березня ми даруємо квіти мамам і вчителям-жінкам. Вони радіють, тому що квіти гарні, тому що їх даруємо ми – сини й учні.

І друге міркування Маленького принца: ліхтарник, на відміну від ділка, честолюбця, кабінетного вченого, “думає не тільки про себе”. І тому він не смішний, як вважає зоряний прибулець. І тому Маленький принц хотів би з ним потоваришувати.

Людина, що думає про інших, може бути гарним другом. У цьому я згодний з Маленьким принцем. Однак я хотів би, щоб мій друг був не тільки відданим і обов’язковим, але й розумним. Тоді будь-яка робота буде мати сенс. Цікаво, що ліхтарник погоджується з Маленьким принцем і каже: “Кепські мої справи – виконувати таку безглузду роботу”.

Я думаю, що ця притча вчить нас: для того, аби не здаватися дурним або смішним, щоб бути корисним для інших, треба все робити з розумом.






Сміливі завжди мають щастя власне висловлювання.
Чи смішний ліхтарник (за казкою-притчею “Маленький принц”) (Твір-мініатюра)