Жар-птиця І. Жиленко

Жар-птиця

Сусідка моя — чарівниця —

Годувала надвечір родзинками

У клітці золоту Жар-птицю

З очима — намистинками.

Одного разу сусідка не замкнула клітку — і пташка вилетіла на волю.

Летіла все вище, так гарно, так вільно,

Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі…

Дорослим і дітям

Яснішали лиця…

Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою (старезна, без ока, та ще й кульгава), вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава.

І вся вороняча орава

Зчинила люту стрекотняву:

«Вона яскра-яскра-яскррава!

Таку чужу нескромну птицю

Тримать годиться

Тільки в клітці!»

Вже третій день — нема Жар-птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, не сумуйте. її нема,

Бо — розумієте? — зима.

Однак чарівна пташка зникла, бо застудилася й лікується.

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

На злість лихим, кульгавим гавам,

На новорічну радість нам!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Жар-птиця І. Жиленко