Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”)

І. Українізація України після революційних перетворень. (Після повного утвер­дження радянської влади на Україні відбулося багато соціаіьних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних устано­вах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мо­вою, у школах навчання велося рідною мовою і т. ін. Звичайно, важко пере­оцінити позитивні моменти цієї державної політики, але на місцях це явище дуже часто набуваю неприродних, ненормальних форм. Сотні років україн­ська мова принижувалася,

заборонялася, і ось можновладці вирішили, що за рік-два можна все докорінно змінити. У зв’язку з цим виникло багато про­блем, важко перебудовувалась людська свідомість, і про це писали свої твори Остап Вишня, Микола Куліш та інші письменники.)

ІІ “Міщанство й українізація” в комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”.

1. Проблема “батьків і дітей” у п’єсі. (Головний герой твору Мина Мазайло вважає, що всі негаразди у його житті пов’язані з неблагозвучним україн­ським прізвищем, яке в юності заважаю йому зустрічатися з дівчатами, потім воно стало причиною неприємностей на роботі. Мина хоче

змінити його на більш милозвучне російське, але син Мокій активно виступає про­ти цього рішення батька.)

2. Боротьба сім’ї з Мокієм. (Мати, сестра та й тьотя Мотя з Курська виступи­ли на підтримку Мини. Вони солідарні з ним у його рішенні, аргументують його тим, що українське прізвище нівечить усім життя. Воно смішне, недо­луге і тому треба якнайшвидше позбутися його, тим більше, що і держава дозволяє за законом зробити це дуже швидко.)

3. Підтримка Мокія дядьком Тарасом і Улею. (Дядько Тарас приїхав до Хар­кова, де відбуваються події, із Києва зі своїми записами, якими доводить, що на Україні з діда-прадіда жили українці. Думали по-українському, гово­рили рідною мовою. Уля, росіянка, яка не володіє мовою, не знає культури українського народу, під впливом Мокія захопилася його ідеями. А рідні тітка, сестра, мати, батько не хочуть зрозуміти Мокія, вважають його неро­зумним, адже він не бачить прямої вигоди у зміні прізвища для себе і своєї сім’ї.)

ІІІ. Фінал п’єси і наслідки українізації для України. (П’єса закінчується і трагічно, і комічно одночасно: Мина Мазайло змінив прізвище на Мазєнін, але “за сис­тематичний і зловмисний опір українізації” Мину Мазайла-Мазєніна звільни­ли з посади. Здається, що процесу українізації ніщо не загрожує. Та мине не­багато часу – і все зміниться.

Дядько Тарас сказав важливі слова, які стали пророчими: “їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!”

Ця пересторога вже нічого не могла змінити. Процес згортання українізації і нищення українців розпочався. Ішли 30-ті роки XX століття.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”)