Художні особливості поезії поетів-символістів XX століття
Символізм як художня течія виник у російській літературі наприкінці XІX – на початку XX століття. Основи естетики символізму започаткували французькі поети кінця 70-х років минулого століття П. Верлен, А. Рембо та інші.
Поетичний символ вважається більш дієвим художнім засобом, ніж образ. Символ – це певний знак, який вказує на зв’язок реального світу й ідеального. Символісти стають поборниками інтуїтивного сприйняття світу через символічні відповідності, наприклад, між формою і кольором, запахом і звуком. Поет має магічну силу, що
Особливість російського символізму полягає в постійній увазі до особистості, її ролі в історії, зв’язку з Вічністю.
Засновники символізму в російській літературі – В. Я. Брюсов, К. Д. Бальмонт, В. С. Соловйов, З. М. Гіппіус, Ф. К. Сологуб та Ін. Анненсь-кий. Їх творчість характеризується, у першу чергу, увагою до історії і зв’язку сучасності з минулим. Ці зв’язки, на їх думку, визначають майбутнє. Мистецтво вони ставлять понад усе. Воно для них важливіше, ніж життя.
Юноша бледный со взором горящим,
Ныне даю я тебе три завета.
Первый прими: не живи настоящим,
Только
Помни второй: никому не сочувствуй,
Сам же себя полюби беспредельно,
Третий храни: поклоняйся искусству,
Только ему, безраздумно, бесцельно.
Так Брюсов визначив своє поетичне кредо. На естетичні погляди символістів мала великий вплив філософія В. Соловйова, який вважав, що існує взаємозв’язок у космічному і земному житті, єдність усіх проявів життя з Богом. У його віршах ця ідея виявилась так:
Милый друг, иль ты не видишь,
Что все видимое нами –
Только отблеск, только тени
От незримого очами?
Особливого значення у творчості символістів набуває музичність вірша, яка сприймається ними як відображення музики космосу. Ось як її відчув К. Д. Бальмонт:
Как живые изваяния, в искрах лунного сияния,
Чуть трепещут очертанья сосен, елей и берез;
Вещий лес спокойно дремлет, яркий блеск луны приемлет
И роптанью ветерка внемлет, весь исполнен тайных грез.
Найвищого досягнення російський символізм набув у творчості Олександра Блока. Його образи-символи втрачають узагальненість, але набувають інтимності і конкретності переживань. У першій збірці “Вірші про Прекрасну Даму” поет створює образи-символи, що пройдуть через усю його творчість: коханої, дружини, батьківщини. Поет протиставляє ідеальний світ, світ своєї любові, реальному. Він доводить, що любов може піднести людину над реальністю, зробити прекрасним потворне. Образ прекрасної дами – це символ, який Блок використовує, щоб розкрити невидимі іншим прояви прекрасного у реальному житті. У вірші “Незнайомка” Прекрасна Дама трансформується в таємничу дівчину, що вразила уяву ліричного героя. Тільки він бачить у ній загадковий ідеал, інші не спроможні піднятися над реальністю.
И каждый вечер, в час назначенный
(Иль это только снится мне?),
Девичий стан, шелками схваченный,
В туманном движется окне.
И странной близостью закованный,
Смотрю на темную вуаль,
И вижу берег очарованный
И очарованную даль.
В моей душе лежит сокровище,
И ключ поручен только мне!
Ты право, пьяное чудовище!
Я знаю: истина в вине.
Ці фрагменти з поезії Блока показують, як створюється образ Прекрасної Дами. Композиція вірша кільцева, яка підкреслює, що і сам поет не здатен вирватися з реального світу.
Дуже влучну характеристику дав символізму письменник Ходасевич, який відзначив, що символісти прагнули не відокремлювати особистість поета від його творчості, шукали можливості поєднати життя і творчість, намагалися знайти генія, який би зміг підпорядкувати своє життя творчості. Тому символісти велике значення надавали цикловій композиції твору. Життя – це цикл, коло. Художній цикл – це спроба відтворити життя. Усі поети-символісти створювали не просто вірші, а цикли віршів, і зміст кожного можна зрозуміти повністю тільки у зв’язку з іншими віршами циклу. Наприклад, Блок дуже ретельно добирав кожний вірш до циклу, назва якого начебто нічого подібного не вимагала – “Разные стихотворения”. Проте і сама назва циклу, і вірші стають зрозумілими тільки у взаємозв’язку. Цей цикл об’єднує вірші з 1907 до 1916 року, це був час напружених пошуків поетом нового ідеалу, образ Прекрасної Дами вже не задовольняв його. У віршах він звертається до друзів (“Друзьям”), поетів (“Поэты”), історичних та літературних героїв (“Шаги Командора”, “К Музе”). Таким чином, назва циклу відбиває спрямованість пошуків поета.
В історії російської літератури символісти відіграли дуже важливу роль. Вони відкрили нові теми, ідеї у творчості, нові можливості поетичного слова, повернули поезії її естетичний зміст.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)