Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова

Схожі твори:

1. Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
2. Чому навчає байка? (за творами Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
3. Гумор байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети (що […]...
4. Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. (Давній жанр увійшов у творчість Глібова. Він пише про злободенні проблеми.) ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. (Злочини Щуки; нікчемні судді.) ІІІ. “Страшний” вирок. (Щучині подарунки Лисиці, хоча це, можливо, і чутки; Лисиця відплатила за “карасиків”.) ІV. Роль байки в літературі. (Під маскою алегорії, сатири можна викривати вади суспільства або […]...
5. Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав […]...
6. Викривальна сила байок С. Олійника Відомий український поет-сатирик Степан Олійник з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Він не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої удари поет спрямовує проти утриманців, ледарів, хапуг, кар’єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті […]...
7. Байка «Щука» Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний Грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
8. Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик (так звали його в родині) спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в […]...
9. Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення […]...
10. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
11. Народності байок Крилова Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити” наведена Криловим […]...
12. Алегоричний і повчальний зміст байок Хто хоч раз у своєму житті прочитав байку, той ніколи її не забуде. Герої кож­ної байки кладуть цеглинку за цеглинкою, вимуровуючи совість. Саме вона є фундаментом, на якому колена людина будує своє життя. Світові відомо багато байкарів: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов. Їхні твори дуже схожі, але це не дивно, бо викривають вони одні й ті […]...
13. Твір на тему: “Ідейна спрямованість байок Григорія Сковороди” Минуло багато років з того часу, як жив і творив видатний український драматург, письменник і філософ Григорій Сковорода. Проте, актуальність його творів не менша, ніж півтора століття тому. Його заповіді працьовитості, людяності, добра, справедливості знаходять відгук і в серцях наших сучасників. Ще за життя Г. Сковороду називали “українським Горацієм” і “українським Сократом”, бо саме завдяки […]...
14. Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше (Л. Глібов) Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють […]...
15. Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки «Пшениця», де показано, що «найкраще зерно» йде на дно, «полова ж навісна пливе собі […]...
16. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, […]...
17. Народна байка вустами майстра (За творами Леоніда Глібова) Байка – дуже древній жанр. Завдяки байці можна ска­зати людині найнеприємнішу правду, не образивши її. Ле­онід Глібов склав чимало байок, адресованих передусім представникам панівних класів, які сконцентрували в собі найганебніші вади людської природи. “Мірошник” – байка про недбалу людину. Вода “про­смоктала” греблю, і млинар лишився без води. Люди казали йому про небезпеку, але Хома їм […]...
18. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
19. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно- ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили […]...
20. Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
21. Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна […]...
22. Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
23. Жанрова своєрідність байок Крилова Байки, написані Криловим, розрізняються за своїм характером і виду. Деякі являють собою сатиричний памфлет (“Риб’ячий танець”, “Строкаті вівці”, “Щука”), багато хто – оповідання у віршах (“Три Мужики”, “Марнотрат і Ластівка”), є байки – побутові сцени (“Два Мужики”, “Купець”), є й алегорія^-алегорії-алегорії (“Лев, Сарна й Лисиця”, “Дикі Кози”) і т. д. Разюче широкий тематичне охоплення байок […]...
24. “Журюся я над річною…”. Твір за поезією Л. Глібова “Журба” Ми знаємо видатного українського письменника Леоніда Глібова, передусім, як байкаря. Ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними і надзвичайно легкими для сприйняття. Я впевнений, що всім до вподоби цікаві алегоричні образи, які діють у байках Глібова. Байки цього письменника не втрачають своєї актуальності з плином часу. Проте є й інший бік творчості Глібова як письменника. […]...
25. Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка […]...
26. “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід […]...
27. Засудження моральних пороків у народних байках Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з […]...
28. Достоїнства байок Крилова Хоча Крилов часто використовував сюжети езопа, Лафонтена, Марциала, його добутки абсолютно самостійні. Зрештою й Пушкін не гидував сюжетами французьких, давньогрецьких і давньоримських письменників! Але адже його “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” не є самостійним добутком, хоча являє собою вільний переклад з Горация. Справа в тому, що в байках Крилова з’явилося життя, а не гола дидактика, […]...
29. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка […]...
30. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
31. Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, «одною бровою підморгують на людей». Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку «Дем’янова юшка», розумієш: […]...
32. Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис (у рос. вар. Лисиця, Лисиця) – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” (езоп, пров. І. А. Крилова) Л. вдається добути лестощами […]...
33. Повчальний зміст байок Г. Сковороди Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітно. Він залишив своїм нащадкам, тобто й нам у тому числі, прекрасні ліричні вірші й романси, філософські трактати, глибина змісту яких не досліджена повністю й дотепер, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять свою актуальність… Всі ці добутки мають надзвичайну художню й значеннєву цінність, і не менш мені подобаються байки […]...
34. Байка – твір художній, філософський, виховний (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
35. Байки (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
36. Актуальність байок Крилова У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася “ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з роду в рід”. У […]...
37. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...
38. Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало […]...
39. Байки (за творами Езопа та Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
40. Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП (VІ ст. до н. е.) Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота (V CT. ДО Н. Є.), який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль досить пряма і лаконічна. Наприклад, […]...