Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи”

Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни

Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, що все можна і треба змінити на краще!

Я переконана, що, незважаючи на укорінену байдужість, звичну бездуховність і традиційну безпорадність, на Україну очікує культурне

відродження. Наша Батьківщина вже зробила великий крок уперед! Прихильність саме українських шанувальників надихає десятки відомих оперних співаків, театральних діячів і представників кіномистецтва, які щодня приїздять сюди. Споконвічна книжна мудрість знов збагачує внутрішній світ пересічних громадян, повернувшись у наше життя з електронними пристроями й аудіоверсіями прекрасних творів. Таємниці славетного національного минулого бентежать душі багатьох українців завдяки якісним телепередачам.

Я вважаю, що наша Вітчизна зрештою стане на новий щабель технічного розвитку. Сьогодні спеціалізовані комп’ютерні

класи в багатьох школах перетворюють звичайне заняття на гімн людського розуму та величі. Інтернет, зламавши всі кордони між націями та країнами, звично єднає мільйони українців зі світом. Плідна співпраця з іноземними інвесторами потроху закладає підгрунтя для прогресу та дає надію на поступове оновлення методів роботи на промислових підприємствах.

Я сподіваюсь, що наша Батьківщина колись майстерно зіграє велику роль у світовій виставі на політичній сцені. Сьогодні нас уже не можна підкорити та примусити забути, хто ми є. Бурхливі події Помаранчевої революції, незадоволення економічною стратегію Росії, спалахи протесту проти політики Євросоюзу свідчать про вибір українців. Настав час обирати курс на кардинальні зміни. Прийшов день, коли треба озирнутися назад і зробити правильні висновки, бо вся наша історія написана кривавими літерами.

Чи зможемо ми піднятися над власною бездуховністю? Чи подолаємо століття технічного відставання та гнітючого економічного занепаду? Чи станемо плекати свою омріяну та вистраждану незалежність?

Хтось скаже, що тільки час нам відповість на ці питання. Я ж знаю, що майбутнє залежить від кожного з нас. Як влучно сказав В. Симоненко, “тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе”!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи”