Твір на тему: «Зліт людського духу в епоху відродження»

Епоха відродження характеризується досить незвичайним напрямком культури, який задовго до цього часу ніс в собі тенденції, що змогли отримати повний розвиток в цю історичну епоху. В рамках середньовічної феодальної культури відомі періоди підйому мистецтва і науки, пов’язані з цікавістю до античності, з’являлися як елементи гуманістичної етики реалізму в мистецтві. На відміну від цих явищ, перелом в культурному і ідейному житті став зльотом в епоху відродження, пов’язаним з корінними соціально-економічними зрушеннями в європейському товаристві ХХ століття. Цей перелом відповідав новим суспільним потребам.

Культура відродження виникла в епоху, коли старі феодальні стосунки розкладалися в економічно розвинених країнах і районах Європи, а перш за все, в містах північної і середньої Італії, де почали з’являтися паростки стосунків і з середньовічним станом городян. Саме там почали формуватися перші елементи тогочасної буржуазії. У цей період збільшеної ділової активності на передній план висувалася людська особистість, яка була зобов’язана успіхам своїм положенням, яка формувалася не знатністю предків, а власним зусиллям і заповзятливістю та мораллю середньовічних традицій. Це ставлення починає бачити нетрадиційне ставлення до себе і до світу природи, змінюється критерії оцінок життєвих цінностей, естетичні смаки, відношення до навколишньої дійсності і до минулого. Носіями нового світогляду стали люди різних професій і різного соціального положення — це міська інтелігенція тієї епохи — поети, філософи, філологи, художники, — представники тих галузей знання, які, маючи своїм об’єктом пізнання людину, все людське протиставляли «схоластичному» вивченню «божественного». Звідси їх найменування нової людини — гуманіста, та нового світогляду — гуманізму.

Гуманісти виступили проти контролю католицької церкви над діяльністю людини і її світогляду. Вони були піддані тому, що у критичному погляді розглядається вільний розвиток думки авторитетів, традицій і догм, на які спиралася середньовічна мораль.

Виникли світська наука, література та мистецтво, які з’явилися разом з руйнуванням старих феодально-релігійних застав, з створенням нової системи цінностей та зароджуванням буржуазної епохи. Центром всесвіту була оголошена людина, яка розуміється, як частина природи, яка є найбільш досконалим її творінням. Людина та її переживання, її внутрішній світ, її реальне життя, стають основними темами літератури та мистецтва. На противагу феодально-церковному аскетизму, проповідям пасивності, нова гуманістична етична система вихваляла право на дані природою потреби і схильності, які звеличували людську діяльність. Протягом часу став формуватися ідеал гармонійної, вільної та всесторонньо розвиненої творчої особи. Життєрадісний оптимізм, мрії про безмежні можливості людини, її волі і розуму, героїчний ентузіазм, цілісність і гармонійність — це і є зліт людського духу в епоху відродження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Твір на тему: «Зліт людського духу в епоху відродження»