Твір на тему “Херсонес”

Цим летом я побував у Севстополі. Найбільше мене вразила екскурсія по Херсонесу. Я ходив по древніх вулицях, представляючи себе елліном. У місцевому музеї я був уражений ще більше. Древня історія ставала такий реальної, відчутної… Перед моїм внутрішнім поглядом вставали картини такий далекої, не схожої на нашу, житті. Мені хотілося бродити по музеї годинниками, усе глибше поринаючи висторию.

Уже пізніше, сидячи на червоніючими маками схилах древнього Херсонеса, я думав, як все-таки здорово, що, удалося зберегти цю часточку минулого. Адже за стільки сторіч всі сліди історії могли б попросту зникнути, а що ми таке без цієї історії

Як часто ми переконуємося, що пам’ять людська ненадійна, а час летить із неймовірною швидкістю. Ідуть покоління, переміняються режими, другрй стає життя. Усні оповідання вже не в змозі зберегти для прийдешніх поколінь та велика кількість інформації, яких необхідно передати. У тиші музеїв і приватних колекцій зберігаються дорогоцінні розсипи людської пам’яті. Минуле оживає там, дозволяючи нам доторкнутися кнему.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему “Херсонес”