Твір на тему: «Лист ветерану»

Шановні Ветерани! Звертаюся до Вас від імені того покоління, за світле майбутнє якого Ви так самовіддано боролися. Низький уклін Вам від нас!

Друга Світова війна жирною рискою розділила світогляд багатьох мільйонів людей на дві частини: життя до війни і після неї. Велика Вітчизняна війна забрала з собою в небуття сотні тисяч душ, переламала чимало людських доль і залишила глибокий слід у серцях тих, кому довелося жити в цей страшний час і брати участь у кровопролитному божевіллі світового масштабу. Але радянські люди об’єдналися, залишили осторонь свої особисті страхи і здобули перемогу над жорстоким ворогом.

Слухаючи розповіді бабусь і дідусів про їх військове дитинство або юнацтво, не раз ловиш себе на думці про те, що, коли німецькі війська вторглися на територію СРСР, ви були не набагато доросліше за нас. Кращі молоді роки ви провели в обстановці постійного страху за своє життя, за життя рідних і близьких, за долю країни. Вам, юним і красивим, доводилося міняти шорти і сарафани на військову форму, коси і пишні шевелюри — на коротку стрижку, будні і вихідні — на важку працю, а рідний будинок — на землянку або окоп. Буденні думки замінилися на одну-єдину: «Все для фронту, все для перемоги!».

Багато хто так і не побачив більше своїх рідних і друзів, багато хто взагалі не повернувся з поля бою. Але, незважаючи на всі труднощі і злигодні, радянський народ вистояв, не зламався, не здався, не віддав країну в руки ворога. Так, усім було страшно, і нестерпне передчуття смерті нерідко нервової тремтінням відвідувало і солдатів, і тиловиків. Але люди переступали через себе, щосили боролися за країну, за світле майбутнє своїх дітей і онуків.

9 травня 2013 року в Україні буде відзначатися шістдесята річниця Великої Перемоги. З кожним роком залишається все менше живих свідків кривавої сутички, і на урочистий парад майже не приходять ветерани війни. Зовсім мало буде вас травневого ранку на майданах українських міст і селищ — традиційного місця зустрічі переможців. Незважаючи на це, ваші діти і внуки, ті, за кого проливали кров радянські солдати, пом’януть хвилиною мовчання світлу пам’ять загиблих героїв. Ми пам’ятаємо ваш великий подвиг, Велику Перемогу над ворогом, вашу мужність і самовідданість.

І в наші обов’язки входить донести до наступних поколінь усвідомлення того, що їх безтурботне дитинство обмито кров’ю мільйонів людей, що залишили своє життя на полі бою в далеких сорокових роках минулого століття. І за кожен прожитий день, за кожен зустрінутий світанок ми повинні дякувати юних і красивих дівчат і хлопців, яким довелося змінити шорти і сарафани на військову форму, коси і пишні шевелюри — на коротку стрижку, будні і вихідні — на важку працю, а рідний будинок — на землянку або окоп. Вашу обпалену молодість вже не повернути, і дай Бог нам і нашим дітям не зустріти подібного випробування у своєму житті.

З повагою і вдячністю до вас! Ваші онуки і правнуки. З днем Великої Перемоги, шановні ветерани!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Твір на тему: «Лист ветерану»