Твір на тему: «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття» за п’єсою Б. Брехта «Життя Галілея»

Свою п’єсу під назвою «Життя Галілея» Бертольд Брехт написав у 1939 році, але надрукована вона була тільки у 1943 році в Сполучених Штатах. Але наприкінці Другої світової війни скинута на Хіросіму атомна бомба примусила драматурга переосмислити уроки сучасності і переробити п’єсу. Таким чином цей твір став відлунням надто трагічних для людства реальних подій, свідком яких був автор.

Головною темою п’єси «Життя Галілея» було зображення життя вченого, але провідною думкою цього твору стала відповідальність будь-якої людини, чиє життя пов’язане з науковими дослідженнями за свої відкриття. У п’єсі автор показав, що розвиток науки і технологій досить часто стає процесом накопичення, м’яко кажучи, шкідливих для людини знань. А ось процес накопичення творчими особистостями культури, як вважає автор, закінчився ще в епоху Відродження, коли з майданів наука перейшла до тиші кабінетів.

Образ Галілея у п’єсі став втіленням саме цього поворотного пункту і історії розвитку науки. Трагічна доля цього персонажу наглядно демонструє, як тиск багатих можновладців, церкви, влади руйнує не тільки особистість вченого, а й хід процесу удосконалення усього людства взагалі.

Автор вбачає в науці і розчарування, і надії світу, пов’язані з нею. Б. Брехт впевнений, що на вчених будь-якого часу лежить велика відповідальність за їх відкриття. Дослідник не повинен забувати про «людське» в науці, про людяне ставлення до проблем всесвіту, до музики, до літератури, повинен пам’ятати про власну інтуїцію, здогадки і смак.

Більшість думок автора і його ставлення до проблем, розкритих у творі, здебільшого розкриваються через діалоги головного героя п’єси Галілея та його найкращого учня Андреа Сарті. Ці діалоги протягом оповіді змінюються і наповнюються іншим змістом. І якщо на початку п’єси відношення Галілея з учнем — це взірець порозуміння учителя і учня, то в кінці — це яскраве свідчення занепаду науки. Галілей розуміє, що справа усього його життя перейде не до справжнього відданого вченого, а до пристосуванця, якому добре відомо, як будь-яким шляхом перейти перепони. Згодом Б. Брехт приводить нас до висновку, що наука ні в якому разі не повинна відмежуватися від людей, ніколи не розвиватися без накопичування понять культури у власній особистості вченого. Мораль, культура, етика повинні бути невід’ємними складовими життя вченого будь-якого часу, починаючи з середньовіччя і закінчуючи нашим сьогоденням. В іншому випадку наука перетвориться для людства у велику загрозу.

Слід сказати, що до образу Галілео Галілея Б. Брехт неодноразового звертався протягом усієї своєї творчої діяльності. Відомо, що існувало декілька версій філософської драми «Життя Галілея», причому спочатку це був позитивний головний герой, який в ім’я продовження боротьби за ідеали відмовляється від свого вчення. Але вже в наступній редакції, яка була надрукована у 1945-1946 роках, драматург вже видалив з тексту п’єси епізоди, що робили Галілея справжнім прикладом ідеалу вченого. Чому Б. Брехт так зробив? Сам він пояснював переробку твору так: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище — кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея».

Б. Брехт вважав, що вчинок Галілея треба розглядати, як «перворідний гріх» по відношенню до природничих наук, досягненнями яких користуються військово-промислові комплекси більшості країн світу. Отже проблема особистої моральної відповідальності вченого, яка поставлена наріжним каменем п’єси «Життя Галілея», робить її актуальною та важливою і в наші дні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Твір на тему: «Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття» за п’єсою Б. Брехта «Життя Галілея»