Трагічна доля жовніра в цісарській армії (за оповіданням «Три як рідні брати»)

Схожі твори:

1. Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених, безправних, яких відірвали від рідної […]...
2. Твір на тему: Трагічна доля жовніра в цісарській армії Зразок твору За оповіданням Юрія Федьковича ” Три як рідні брати”. Юрій Федькович – один з талановитих українських письменників, з іменем якого нерозривно пов’язані, не лише зародження на Буковині української літератури на народній основі, а й розвиток усього українського письменства, утвердження його серед інших, літератур слов’янськихгнародів. Найкращі молоді роки Юрій Федькович віддав ненависній цісарській армії, […]...
3. Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив досить складне життя. Найкращі […]...
4. Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив досить складне життя. Найкращі роки […]...
5. Доля цісарського жовніра (За повістю Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) Доля цієї людини була незвичайною. Осип-Домінік Юрій Гоздинський де Федькович, знаний нами як Юрій Федькович, віддав майже одинадцять років свого життя службі в цісарській армії. Це, безсумнівно, наклало відбиток на його творчість, проте відбиток той з художньої точки зору був цілком позитивний. Повість “Три як рідні брати” можна вважати замальовкою з натури, зробленою рукою справжнього […]...
6. Поміркованість соціальної позиції Федьковича в повісті «Три як рідні брати» Він прийшов у літературу з мальовничого пісенного краю, з Гуцульщини, ставши першим повістярем Буковини. Це Юрій Федькович. І. Франко так окреслив постать самобутнього майстра слова: «Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі… Особливо болі, тугу, надії і розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий…» У […]...
7. Основна проблематика твору Ю. Федьковича “Три як рідні брати” Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті “Три як рідні брати” Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, […]...
8. Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську літературу. У повісті “Три як […]...
9. Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною творчістю, із баладами та легендами, […]...
10. Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
11. Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жа­ху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – один з таких […]...
12. Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але […]...
13. Трагічна доля лицарів української поезії Слово людське одвічне. А це значить, що поки є у нас слово, є й майбутнє, є надія. Багато сучасних українських постів зазнало переслідувань, морального терору й політичних репресій у роки комуністично-кадебістської сваволі. Так, поемі Івана Багряного «Аве Марія» не судилося пізнати свого читача після свого виходу в 1929 році. Видрукувану напівпідпільно, за одну ніч, її […]...
14. Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
15. Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
16. Трагічна доля Євгена Плужника Трагічна доля Євгена Плужника Я – як і всі. І штани з полотна… І серце моє наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями ран! Ці слова належать Євгену Плужнику, який посів дуже своєрідне місце в складній добі молодого українського відродження 20-х років, коли воно почало руйнуватися тиранією тоталітаризму. І хоч поет говорить про “сотні ран”, […]...
17. Трагічна доля підгірського селянина у творах Франка Свої оповідання і новели Іван Франко називав частками автобіографії. З самої юності він почав збирати матеріал для створення грандіозної картини дійсності або для змалювання образу «суспільності в різних її верствах, у різних змаганнях, працях, заробітках, стражданнях, поривах, ілюзіях, настроях». Франко любив свій рідний край, його вічнозелені смереки, його невмовкаючу музику бурхливих рік і потічків, могутні […]...
18. Трагічна доля Марії (за романом Уласа Самчука “Марія”) …І перед нею помолюся Мов перед образом святим Тієї матері святої… Т. Шевченко Видатний український письменник Улас Самчук назвав свій роман ім’ям головної героїні – Марії. Образ героїні став образом-символом, втілюючи в собі страждання всіх матерів України. Недарма твір має красномовну присвяту: “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”. Здається, Марія була […]...
19. Трагічна доля народу в Другій Світовій Війні Війна – це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла лихо: матері втратили своїх синів, дружини – чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх воєн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжких боях […]...
20. Трагічна доля поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос: Я так її, я так люблю Мою […]...
21. Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
22. Доля покоління: Базарів і брати Кірсанови Безліч спокус повинен був пережити Тургенєв у Парижу щодо кращого, совершеннейшего свого добутку, починаючи з ради зрадити його вогню, даного сім’єю Тютчевих…” – згадував П. В. Анненков. Та і його самого неприємно вразила в характеристиці Базарова “монотонність, прямолінійність заперечення” героя роману, на що він і вказав Тургенєву. Але “Тургенєв був задоволений романом і не приймав […]...
23. Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
24. Трагічна доля матері в поемі “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої […]...
25. Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко […]...
26. Трагічна доля матері, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Наймичка” Мальовниче українське село, біленькі хати, чудові вишневі садки. Все, здається, існує для щастя людини. Але блукає по шляхах скривджена жінка з маленькою дитиною на руках, блукає, шукаючи притулку, бо не стало в неї ні батьків, ні рідної домівки. Впізнали, хто це? Так, це Ганна з поеми Т. Шевченка “Наймичка”. Твір Кобзаря – справжня психологічна мелодрама. […]...
27. Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні […]...
28. Трагічна доля Есмеральди (за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”) І. “Собор Паризької Богоматері” – твір про сутність життя, проблеми моралі та духовної краси людини. ІІ. Есмеральда – улюблена героїня В. Гюго. 1. Зовнішня краса Есмеральди (“циганка”, “чудова, свіжа, чиста, чарівна й тендітна дівчина”; виразні очі, жваве обличчя). 2. Духовна краса дівчини (щира вдача; романтичний погляд на життя; гордість та почуття власної гідності; співуча душа, […]...
29. Твір-роздум: “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
30. Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
31. Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої. історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного світу та світу фашизму, що спричинив війну. У […]...
32. Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж…” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює до “маленькоїлюдини”, до “натовпу”, […]...
33. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт […]...
34. “Тяжко мені, братцю, згадувати…” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) “Тяжко мені, братцю, згадувати…” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Відчуваючи свій моральний борг перед російським солдатом та його великим подвигом, Шолохов у 1956 році написав своє відоме оповідання “Доля людини”. Історія Андрія Соколова, який уособлює національний характер та долю цілого народу, за своїм історичним обсягом є романом, що вмістився у межі оповідання. Головний герой […]...
35. Трагічна доля Галілея (за драмою «Життя Галілея») Бертольд Брехт своєю світовою славою забов’язаний театру. В кінці 20-х років Брехт сформовує теорію «епічного театру», який був протилежністю «драматичному». Головний принцип епічного театру Брехта – «ефект очуження». Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі «Життя Галілея». За жанром – це […]...
36. Стійкість (за оповіданням «Доля людини») Ім’я Михайла Олександровича Шолохова відомо у всьому світі. Він зіграв видатну роль в світовій літературі 20 століть. Під час Великої Вітчизняної Війни перед письменником встало завдання: знищувати своїм повним ненависті словом ворога і укріплювати любов до Батьківщини у радянських людей. Ранньою весною 1946 року, тобто в першу післявоєнну весну, Шолохов випадково зустрів на дорозі невідому […]...
37. Стійкість (за оповіданням “Доля людини” Шолохова) Ім’я Михайла Олександровича Шолохова відомо у всьому світі. Він зіграв видатну роль в світовій літературі 20 століть. Під час Великої Вітчизняної Війни перед письменником встало завдання: знищувати своїм повним ненависті словом ворога і укріплювати любов до Батьківщини у радянських людей. Ранньою весною 1946 року, тобто в першу післявоєнну весну, Шолохов випадково зустрів на дорозі невідому […]...
38. Стійкість (за оповіданням “Доля людини” М. О. Шолохова) Філософ Геродот казав: “В час миру сини ховають батьків, під час ві: батьки ховають синів” Ім’я Михайла Олександровича Шолохова відомо у всьому світі. Він зіграв в ” датну роль в світовій літературі 20 століть. Під час Великої Вітчизняної Війн перед письменником встало завдання: знищувати своїм повним ненависті слот вом ворога і укріплювати любов до Батьківщини […]...
39. Що несе війна людству” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Шолохов в оповіданні “Доля людини” зображує долю рядової людини в Радянському Союзі, яка пройшла війну, полон і випробувала безліч болю, поневірянь і втрат зі стражданнями. Але ця людина не зламалася, вона зберегла душевну теплоту. Перший раз Андрія Соколова читачі зустрічають біля переправи. Свої уявлення про цю людину вони вимальовують завдяки враженням оповідача. Соколов є високим, […]...
40. Хто сильніший – людина чи війна? (За оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) і Війна. Яке страшне слово! Немає людини, якщо вона Людина, яка б не здриг­нулася, почувши його. Історія людства – це історія воєн. Історія героїчних подвигів, втрат, а часом і зрад. Війна йде, змітаючи все на своєму шляху. Співчут­тя, любов, доброта їй не властиві. Головне – перемогти, захопити, знищити, розтоптати. Людина – це лише засіб для […]...