Роздуми над питаннями моралі в поемі Еліота «Порожні люди»

Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба Мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Поезія Еліота змушує читача розмірковувати, робити висновки. Разом з тим вона має своєрідний образний світ, глибокий емоційний вплив.

Поезія Еліота розкриває глибокий сум поета, відчуття катастрофічності сучасної цивілізації, то передаються читачу.

У поемі «Порожні люди» розкрито найхарактерніші риси епохи Еліота, провідну тему творчості поета. Важливу роль відіграють епіграфи. Перший, «Містер

Курц померла», Еліот взяв з повісті Дж. Конрада «Серце пітьми». Епіграф пов’язаний з темою втраченої віри. Саме такою поганою англійською мовою служанка повідомляє про смерть білого містера Курца, якого одне плем’я у Конго вважало за бога. Якщо він номер, виходить, богом він не був. Так виникає тема зневіри, гема оманливих вірувань.

Другий епіграф, «Подайте Старому Гаю», пов’язаний зі старовинною англійською традицією: кожного року 5 листопада спалювати опудало Гая Фокса, одною зі змовників, що намагалися підірвати англійський парламент. Напередодні 5 листопада діти ходять з опудалом і прохають подати

пенні.

Потім опудало спалюють. Цей епіграф натякає на схожість героїв поеми, «порожніх людей», з опудалом Гая Фокса. А також тугу за життєдайним вогнем для «порожніх людей», від якого вони мають очиститися або згоріти, якщо більше ні на що не здатні. «Порожніми людьми» поет називає своїх сучасників, які зневірилися, в душах яких лише порожнеча й труха, немає почуттів. «Порожні люди» ходять у «царині смерті».

У поемі складна система образу смерті. Люди зневірилися, тому не вірять і в безсмертя. А це, за Еліотом, і є смерть. Тому «порожні люди» вже мертві, хоча живуть на землі:

Ми люди порожні,

Спустошені люди,

Соломою випхані,

Купчимось,

І мозки солом’яні хилим.

Як шелести, шепоти наші

Тихенько й подібно

Тріщать шарудінням безсилим,

Як вітер в сухій ковилі…

Ще один складний образ проходить майже через усю поему – образ очей. Його Еліот узяв у Дайте. Цих очей бояться «порожні люди» і прагнуть їх побачити. Але вони сліпі, і повернути їм зір можуть тільки очі любові, очі Беатріче.

Третій образ, що зачаровує читача, – образ тіні, який символізує нерішучість. Тінь падає на все, до чого торкаються «порожні люди». Навіть коли вони намагаються пригадати молитву, на неї падає Тінь і перетворює її на нісенітницю.

Всі ці образи створюють своєрідний поетичний світ Еліота. Вони змушують задуматися над питаннями, які порушує поет у своєму творі. Автор привертає увагу до найважливіших моральних цінностей, яких людство здатне зректися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Роздуми над питаннями моралі в поемі Еліота «Порожні люди»