Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”)

Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників.

Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов до нещасних знедолених людей, закликала юну поетесу працювати в ім’я визволення народу, незважаючи на тяжку хворобу. Для Лесі Українки Кобзар

– батько, який тихо спочиває на Чернечій горі, це його пісня розбудила Україну. Любов Шевченка до народу й рідного краю, його відданість покріпаченій Украйні знайшли відгук у кожному серці.

Гомоніла твоя кобза

Гучною струною,

В кожнім серці обзивалась

Чистою луною.

І прокинулись люди, і загомоніла Україна. Полум’яне слово Кобзаря повело людей за собою, оживило надії на краще, вселило в людські серця віру в перемогу.

Продовжуючи традиції Тараса Шевченка, Леся Українка художнім словом озброювала народних борців за волю, закликала їх “орать… свої ниви, рідні перелоги”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”)