Home ⇒ 📕Тичина П ⇒ Скорботна нота «Сонячних кларнетів» Тичини

Скорботна нота «Сонячних кларнетів» Тичини

Ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу. Про це свідчать ранні поезії і найкраща книжка поета – «Сонячні кларнети». Вона сповнена передчуття сподіваного щастя, яке так і не справдилося.

Надію поета на українську революцію, що мала принести волю, установити справедливість, зробити світ кращим, гармонійним, було потоплено в крові і горі. Так народилася скорботна нога «Сонячних кларнетів».

Поет приймав революцію, що несла надії Україні,

але його вразлива душа не переносила її жахів. Біль, відчай звучать у віршах «По хліб ішла дитина». «Одчиняйте двері», «Кукіль», «Чистила мати картоплю»:

Одчинились двері –

Горобина ніч!

Одчинились двері –

Всі шляхи в крові!

У циклі «Скорбна мати», як точно зазначив Василь Стус у статті про поета, «миттєвий спалах радості, спалах революційного піднесення в Україні змінюється довгим розпачем од її жорстокого задушення». У кожній українській хаті ліричний герой бачить розіп’яту тінь Христа.

У серцях запанувала зневіра, там – моральна пустка, злочин – звичайна річ, втрачається відчуття

цінності людського життя. Неможливо уявити, щоб суспільство, побудоване на пролитій крові, горі, розбраті, було щасливим. «Не буть ніколи раю у цім кривавім краю», – стверджує поет. Проте виражено тут і віру в майбутнє рідної землі в риторичному запитанні:

І цій країні вмерти? –

Де він родився вдруге, –

Яку любив до смерті?

Безперечно, не вмерти країні, де живе дух самого Христа – у народних традиціях, у Слові, в пісні, в молитві, де люди такі добрі і працьовиті! Не вмерти країні, яка так довго боролася за волю і плекала надію на щастя. Все це вчувається в трагічному голосі Божої Матері, що мучиться, як кожна смертна мати на цій сплюндрованій землі.

Трагічним оптимізмом пройнята й поезія, присвячена пам’яті юнаків, які загинули під Кругами в 1918 році. Тичина тяжко сумував за цим знищеним поколінням молодої української інтелігенції, в якому вбачав надію нації, і назавжди увічнив образ юних патріотів у вірші «Пам’яті тридцяти».

У ці роки настрої в Тичини різко змінюються – від піднесених до песимістичних, але слово його, як і раніше, майстерне, талановите. Поет шукає виходу, прагне осмислити складну реальність. Так, у вірші «До кого говорить» постає страшна картина суспільства, де панує «однокласова ворожнеча», «цвіль партійноборчих породіль», «братні зуби, дружній зиск». Поет спромігся на страшну правду. Фраза «Брати – однокласові кати» сказана в той час, коли поняття класової боротьби ставало гаслом.

Так прорвався в Тичини крик болю від усвідомлення чергової Трагедії українських визвольних змагань, що були жорстоко придушені Росією.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини (вразила глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними паралелями). ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна (оригінальний стиль, мужність інтонацій, дивовижна образність; ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу). ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” (сповнена […]...
  2. Трагедія генія. В чому вона? (За творчістю Тичини) Молодому Павлові Тичині життя здавалося набагато простішим, ніж воно є насправді. Тому рання лірика поета присвячена природі, рідному краю, пошуку світової гармонії. Перше переосмислення світу прийшло до Тичини з громадянською війною. Братовбивча війна показала, що світ зовсім не досконалий, далекий від гармонії. І якщо в ранній творчості Тичини головні дійові особи – трава, гаї, небо, […]...
  3. Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
  4. Образ України у творчості Павла Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
  5. Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Тичини «Одчиняйте двері» Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком. Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не […]...
  6. «Золотий гомін» пробудження і передчуття трагедії у ранній творчості Тичини «Сонячні кларнети» – так називалася перша збірка Павла Тичини. Вірші цієї збірки – то вияв світлих, щирих, романтично піднесених почуттів молодого Тичини. Він вірить, що терни, яких так багато було на історичному шляху України, залишилися в минулому, бо вже дзвенить «золотий гомін» пробудження. Поет щасливий від думки, ідо народ його став вільним. Гори каміння, що […]...
  7. Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком, Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не […]...
  8. Мотиви лірики П. Тичини Цей поет був настільки обдарованою людиною, стільки встиг зробити, що іншому б і половини вистачило на все життя. Тичина вільно володів п’ятнадцятьма мовами, був талановитим музикантом, композитором, записував народні пісні, малював гарні картини… Та в нашій душі він лишився перш за все великим поетом, одним із незрівнянних українських ліриків, відкривачем нових форм та тем. Мотиви […]...
  9. Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. (Образ чарівної української природи зма­льовано у багатьох творах українських письменників – від Тараса Шевченка до сьогодення. Але в творах П. Тичини природа якась особлива, жива, яскрава.) 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. (У цьому вірші є і ліричний герой – “Я” і чарівна природа […]...
  10. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка поета «Сонячні кларнети» є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про своє народження знову ж таки […]...
  11. Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку між душею поета та Всесвітом – цим сповнені вірші “Сонячних кларнетів”. Якщо порівняти цю збірку з […]...
  12. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
  13. Мотиви ранньої лірики Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музикальність, ліризм, емоційність. У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани. Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочку, бо для нього вони неначе живі істоти. І в […]...
  14. Творчість Тичини Творчість Павла Тичини органічно злита з історією України. Велика любов до своєї України надихала співця на працю, на творчість. Вірш «Блакить мою душу обвіяла» – один з найніжніших ліричних творів раннього Тичини. Вірш демонструє зрілість, силу й творчу снагу шістнадцятирічного юнака, який вітався з великим, цікавим, але так мало ще знаним світом. Блакить мою душу […]...
  15. Рання лірика Павла Тичини Павлові Тичині судилася складна доля. Його життя було тяжким, особливо під час встановлення в Україні Радянської влади. Через це подальший життєвий і творчий шлях поета почав набувати подвійності. Тичина був гуманістом, патріотом своєї України. Мене найбільше приваблює рання творчість Павла Григоровича. У свої перші поезії Тичина вкладає всю свою душу, особливо це помітно в ранніх […]...
  16. Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його […]...
  17. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати […]...
  18. Моє розуміння ранній ліриці Павла Тичини Йому судилася доля генія, доля українського митця. А довелося існувати всупереч долі. П, Тичині пощастило, бо його творчість припала на той час, коли усі відчули потепління. І голос поета став голосом щасливої людини, впевненої в тому, що Україна стане вільною, незалежною, що вона стане рівною серед рівних, гордою серед гордих. Він, звичайно, помилявся, але саме […]...
  19. Мистецтво молодого П. Тичини Павло Григорович Тичина прийшов у літературу на зламі епох. Кінець XІX – початок XX століття був позначений усталеною ідеологією в літературі і водночас пошуками нових мистецьких засобів. Письменники старшого покоління обстоювали думку про те, що література має зображувати реальних людей і реальні події. На противагу теоріям віддзеркаленого зображення життя приходять пошуки нових форм, нових моделей […]...
  20. Патріотична нота в поезії В. Самійленка Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників – Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво. У центрі інтересів Самійленка – Україна та її стражденний народ. […]...
  21. Чим близька нам лірика Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш «Матері забуть не можу». Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: […]...
  22. Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та I. Франка: «…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…» Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
  23. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини «Сонячні кларнети» Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи («Розкажи, розкажи мені, поле…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Не бував ти у наших […]...
  24. Мотиви ранньої лірики П. Тичини Ранні твори Павла Григоровича Тичини були народжені на Чернігівщині у чарівному куточку України, де поет народився, де минуло його дитинство і юність. Перша збірка творів “Сонячні кларнети” вийшла 1918 року й одразу стала визначною подією в українській літературі. Вона засвідчила прихід великого таланту, ніжного лірика зі своїм неповторним поетичним голосом. Тичина з ніжністю пише про […]...
  25. Чим близька нам лірика П. Г. Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш “Матері забуть не можу”. Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: […]...
  26. Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне […]...
  27. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
  28. Риси до портрета П. Тичини І. Дитинство і юність поета. (Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка, який був водночас і вчителем “школи грамоти”. Від батька він мав музичну обдарованість, від матері – любов до української пісні. Перші роки минули у світі чарівної природи. Матеріальна скрута змусила батька віддати дев’ятирічного Павла до бурси. […]...
  29. Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як […]...
  30. Релігійний елемент ранньої творчості Тичини Одним із найвищих естетичних досягнень української літератури XX століття є поява специфічного художнього стилю – кларнетизму. Найповніший розвиток цей стиль отримав у творчості Павла Тичини. До нього належать збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», також декотрі з поезій, що ввійшли в збірку «Плуг», і перші фрагменти драматичної поеми «Сковорода». Образи сонячних кларнетів, небесного оркестру, […]...
  31. Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього (Тичини) співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в городі, і весь город […]...
  32. Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У […]...
  33. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що […]...
  34. Твір на тему: “Золотий гомін” Павла Тичини” ний передзвін церков, а й про тривожне “чорнокрилля на голуби і сонця”, що немалою мірою потьмарює радість торжества. І в самому композиційному центрі твору – ті ж зловісні символи, що провіщають фатальне потрясіння – “два чорних гроби і один світлий”, хижий птах, що прилетів “з гнилих закутків душі”, а головне – каліки, голодні каліки (“їсти […]...
  35. Музичність поетичних образів Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його […]...
  36. Шляхами П. Тичини Павло Тичина належить до самобутніх, складних і незвичайних поетів української літератури XX ст. В епоху нових соціальних перетворень молодий Тичина змальовує буремні події того часу за допомогою символічно-планетарних образів (збірка “Плуг”). Плуг уособлює могутню силу революційних перетворень. Цей плуг переорює землю, готуючи її до нових засівів на оновленій землі. Тичина дуже вірив в свободу, в […]...
  37. Романтичний ідеал національного визволення в ранній ліриці Павла Тичини Його називали великим співцем нової ери, поетом “руху мас”. І нерідко дорікали за ідейну незрілість ранніх творів. Та саме в ранній ліриці Павло Тичина був чесним, щирим і по-справжньому талановитим. Тепер поета іноді звинувачують у конформізмі, втраті творчого “я”. Та хто може судити людину, не знаючи обставин її життя? Так, творчий шлях Тичини позначений художніми […]...
  38. Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та І. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
  39. Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому сузір’ї сяє ім’я Павла Тичини. Поезія Тичини народжувалася разом із революцією і проникнута її ідеалами, […]...
  40. Легенди про Богоматір: «Скорбна мати» Тичини й «Марія» Самчука Уже назва поезії Павла Тичини «Скорбна мати» прочитується як початок католицької молитви «Stabat Mater dolorosa» («Стояла скорботна мати»), яка описує жалобу Марії, матері Ісуса Христа, з приводу розп’яття свого Сина. Ввесь цей твір – спроба створення нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. Художній прийом полягає в тім, що події розп’яття й воскресіння Ісуса […]...
Скорботна нота «Сонячних кларнетів» Тичини
«
»