Син України Богдан Лепкий

Широкому загалу України відома пісня «Чуєш, брате мій». Написана вона на слова поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік тому змушені були залишити рідну землю в пошуках кращої долі за океаном. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, кращим періодом життя.

Елегійний настрій у поезії Б. Лепкого не містить трагічних нот. Він просвітлений. Це своєрідна гонитва за незнаною чи навіть недосяжною красою життя. В одному з віршів поет заклинає:

Неси в душі своїй найкращу думу.

Богдан Лепкий прославив землю, де народився:

Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля.

Поряд із тим ціла низка творів поета за своїм змістом набула всеукраїнського і світового звучання. Він роздумує над постаттю великого Тараса Шевченка, запевняє, що того не забудуть не лише реальні люди, але й безсмертні герої творів. Богдан Лепкий присвячує цикл поезій видатним діячам української літератури та культури: Івану Франку, Павлу Грабовському, Миколі Лисенку, Соломії Крушельницькій та іншим. У вірші «На Голгофу» аналізується поведінка натовпу при розп’ятті Ісуса Христа. Поет із жалем констатує той сумний факт, що людська сліпота й обмеженість кругозору не дають можливість зрозуміти суть великих божих заповідей, пройнятися глибокою вірою в Христове вчення.

Основні поетичні твори Б. Лепкий написав на початку XX століття. Водночас він виступає й у жанрі прози. Більшість оповідань стосується селянського життя. Його герої живуть патріархальним укладом. Правда, трапляються й сильні натури. Вони здатні сприйняти нові погляди, відстоювати свою гідність, жертвувати своїми уподобаннями задля блага рідних чи близьких. Ці твори, як правило, оповиті сумовитим ліричним серпанком.

Серед повістей і романів вирізняється трилогія, пов’язана з образом такої протирічної історичної фігури як гетьман Мазепа. Письменник змальовує цього керівника України з певною симпатією. Детально і переконливо пояснює, чому гетьман вимушений був вийти з-під влади російського царя і стати на бік шведів. Петро І повів наступ на козацькі привілеї, а російські можновладці й солдати поводили себе в Україні як окупанти.

Розвінчує Б. Лепкий і міф про добровільну страту Мазепою свого сподвижника і батька його хрещеної Кочубея. Як повідомляє письменник, спираючись на видатних українських істориків, Кочубей написав донос на українського гетьмана, підбурюваний заздрістю і жадібною дружиною.

Багато зробив Б. Лепкий і для ознайомлення зарубіжного читача з кращими творами давньоруської та української літератури. Зокрема, він перекладав польською мовою «Слово о полку Ігоревім».

Після довгого і несправедливого замовчування Богдан Лепкий повертається в Україну.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Син України Богдан Лепкий