Образ Онегіна у творі «Євгеній Онегін»

Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онегін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онегін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його «вбогим» гувернерам.

Внаслідок цього Онегін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на почуття, інтереси, страждання інших людей. Він здатний образити, скривдити людину навіть не помічаючи цього. Все гарне, що

було в душі юнака, так і залишилося нерозвиненим, Життя Онегіна – нудьга і лінощі, одноманітні задоволення за умови відсутності реальної, живої справи.

Образ Онегіна не вигаданий. У ньому поет узагальнив риси, типові для молодих людей того часу. Це люди, забезпечені за рахунок праці кріпосних селян, які здобули безладне виховання. Проте на відміну від більшості представників правлячого класу, що спокійно сприймали своє життя без діла і тяжке становище пригніченого люду, ці юнаки розумніші, чутливіші, сумлінні, благородні. Вони незадоволені собою, своїм оточенням, суспільним устроєм.

Онегін за поглядами і

за вимогами до життя стоїть вище не тільки своїх сільських сусідів-поміщиків, а й представників петербурзького вищого світу. Зустрівшись з Ленським, який здобув вищу освіту у найкращому університеті в Німеччині, Онегін зміг сперечатися з ним на будь-яку тему, як з рівним. Дружба з Ленським відкриває в душі Онегіна приховані за маскою холодного егоїзму та байдужості можливості вірних, доброзичливих стосунків між людьми.

Побачивши вперше Тетяну, ще навіть не поспілкувавшись із нею, не почувши її голосу, він одразу відчув поетичність душі цієї дівчини. У ставленні до Тетяни, як і до Ленського, розкрилась така його риса, як доброзичливість. Під впливом подій, зображених у романі, в душі Євгенія відбувається еволюція, і в останній главі роману Онегін уже зовсім не той, яким ми бачили його раніше. Він закохався в Тетяну. Але його кохання не приносить щастя ні йому, ні їй.

У романі «Євгеній Онегін» Пушкін зобразив легковажного юнака, який навіть у коханні не може дати собі ради. Втікаючи від світу, Онегін не зміг втекти від себе. Коли він зрозумів це, було вже пізно. Тетяна тепер не вірить йому. І це відкриває Онегіну очі на самого себе, проте нічого не змінює.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Образ Онегіна у творі «Євгеній Онегін»