Ниловна обрисує весь світовий процес. По романі Горькго «Мати»

На початку ХХ століття над письменником знову нависла небезпека арешту. З метою запобігти його й для розкриття правди про російську революцію, агітації проти позик царському уряду, для збору засобів у партійну касу Горький був спрямований за границю

З Фінляндії, через Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію він відплив в Америку у квітні 1906 року. Тут почалася його бурхлива суспільна й творча діяльність. Незліченні виступи на мітингах і в пресі. Створення перших нарисів про Америку («Місто жовтого диявола»), сатиричних «Мої інтерв’ю», драми «Вороги», робота над романом «Мати». А з жовтня того ж року письменник надовго (до 1913 р., чекаючи амністії для себе) оселився на Капрі, де приблизно через місяць був завершений роман «Мати». Цей роман об’єднав у собі багато спостережень, знайдені автором за роки його участі в революційному русі. Однак він прийшов і до деяких нових подань. Е. П. Пєшковій Горький повідомив: Ниловна «обрисує весь світовий процес, як хід дітей до правди. Дітей, ти це зрозумій! У цьому страшне посилення світової трагедії» (курсив Горького).

Що ж мав на увазі письменник? Мова йде, видимо, про те, що поточна визвольна боротьба не є ще корінна перебудова людської душі. Тому він і привів цитату з майбутнього мовлення героїні (пізніше текст був уточнений): «…ідуть діти до нового сонця <;...>. Діти наші, обрекшие себе на страждання за всіх людей..» (курсив Горького). Уже немає спокійних здійснень Синцова й Грекова в «Ворогах». А є страждання в ім’я майбутнього. Пішло тому й інше визнання Горького — «про фатальну різницю між реформатором і революціонером», інакше, про різницю між зміною правового положення народу й переплавленням свідомості людей — головної мети революції. Героїня роману Власова ототожнює нової людини зі священним для жінки образом дітей. Так підкреслюється дитяча чистота «идущих уперед», одночасно труднощі їхнього росту, випробування на цьому шляху (чому, властиво, і присвячений добуток). Звідси ж — хвилюючий мотив материнської жалості: «Всіх шкода мені!..» Сама революція рисується нелегким рухом до морального очищення суспільства. Близьке авторові, що повторюється у романі передчуття висловлює Знахідка: «Росте нове серце…»

Тісно — через почуття матері — зв’язані поняття «революція», «соціалізм» з етичними: «любов», «віра», «душу». У настільки витончену сферу й включаються гострі, болючі питання дійсності — як створити сполучник робітників, селян, інтелігенції, виробити ідеологічні й моральні принципи життя. Процес цей розкритий у проекції на кінцевий його результат — перемогу «нового серця». Але головна передумова майбутнього вже існує: люди, що борються, стали розуміти себе й один одного, злилися в одне ціле. У фінальній сцені Ниловна бачить себе в єдності з безліччю «інших очей — вони горіли знайомим їй сміливим вогнем, гострим вогнем — рідним її серцю вогнем».

Горький не прийняв толстовської ідеї «релігійно-морального вдосконалювання» окремих особистостей. Раніше в «Замітках про міщанство» (1905) і потім — все життя — різко негативно ставився до закликів, по його ж визначенню, «двох найбільших геніїв» — Достоєвського й Л. Толстого — до смиренності й «непротивленню злу насильством». Представляється, однак, що письменник нової епохи багато чого успадковує від своїх великих співвітчизників. І не тільки зображуючи існуючі протиріччя, показуючи вплив соціальних пороків на людину. Уже в прозі Горького 90-х років читається знакомая нам по творчості Толстого й Достоєвського схвильована думка про доброчинний вплив матері-природи на людину, про силу, що відроджує, любові. Був, щоправда, у Горького момент у житті, коли він припускав, що «удосконалюватися будемо потім», але короткий. У романі «Мати» очищення, збагачення душі стало провідним мотивом. Достоєвський і Толстой відкрили миру цінність щиросердечного єднання, самовідданості людей «для загального добра». Гіркий, безсумнівно, ішов уторованою дорогою до розуміння цієї вищої моральності. Тільки він уважав, що її перемога досяжна в активній діяльності мас

В. Воровский, літературний критик, виразив сумнів: «Образ Ниловни був незвичайний, ідеалізований. Ниловна представляє тип надуманий, малоймовірний». При створенні своєї героїні Горький, як відомо, опирався на реальний досвід матерів сормовского й уфимского революціонерів — А. К. Заломовий, А. Ф. Кадомцевій. І все-таки у романі, дійсно, виражена бажана перспектива, мрія про духовне відродження всього миру. Однак саме ця особливість «Матері» несла характерне для епохи умонастрій. В «Відкритому листі» Горькому робітники привітали «Мати» як втілення саме ідеалу, «який несе звільнення від оковів життя не тільки робітничому класу, але й усьому людству

Дуже точно замічено: звільнення від оковів похмурого життя всього людства. Не випадково Горький наприкінці 1906 року наполегливо повторює одну фразу: «…щодня усе більше переконує мене в близькості революції всесвітньої». Враження це зміцнилося в Італії. І тому, що тут були часті добре організовані страйки. Але насамперед тому, що італійські робітники виявилися свідомими, дружними, чуйними до краси й мудрості, накопиченої століттями


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Ниловна обрисує весь світовий процес. По романі Горькго «Мати»