Міні-твір на тему: “Мені поезія Ліни Костенко запам’яталася як…”

Поетична творчість – це завжди політ творчої думки і людської фантазії, пошук тих засобів, які здатні затонути душевні струни людини. І якщо б не існувало поезії, навряд чи існували б наші почуття, та й душа наша, скоріше усього, стала б прозаїчною, пустою і буденною. Та, на щастя, наша рідна земля у всі часи була багата на талановитих митців – письменників та поетів, творчості яких завжди було достатньо для того, щоб ствердити своєрідність і велич української літератури та довести її силу у всьому світі.

Якось так склалося, що жінка-письменниця,

жінка-поет – явище досить рідкісне не тільки в українській, а й у світовій літературі. Тому з впевненістю можна сказати, що видатні українські поетеси Олена Теліга, Леся Українка, Ліна Костенка та деякі інші є справжнім літературним феноменом.

Щодо Ліни Костенко, то її творчість – це прекрасні, надзвичайно талановиті і художньо довершені поезії. Творчість цієї видатної поетеси – це більше, ніж поезія, це історія і філософія нашого народу, його спосіб мислення, героїка його минулого і сучасного, просвічене думками та розмірковуваннями.

Більшість творів Ліни Костенко призивають нас не забувати

свою історію та застерігають від втрати зв’язку з минулими поколіннями. Особливо виразно ці думки висловлені у романі поетеси “Маруся Чурай”, бо в цьому творі образ Марусі втілює в собі найкращі риси української жінки, українського народу, та доводить нам, що лише тоді, коли ми будемо пам’ятати свою історію, ми будемо знані у світі і отримаємо силу єдності.

Окрім того, творчість Ліни Костенко є художнім осмисленням загальнолюдських цінностей, глибокими розмірковуваннями про те, що повинна залишати після себе людина, про сенс її життя та існування. Такі думки можна знайти у багатьох виразних поезіях, серед яких “Крила”, “Крига на Одрі” та багато інших. У своїх творах поетеса доводить нам, що людина завжди повинна пам’ятати про духовні цінності, жити в красі, мистецтві, любові до оточуючих людей, до свого народу і своєї Батьківщини. Головний обов’язок справжньої людини – жити змістовно і чесно.

Життя та творча діяльність видатної української поетеси Ліни Костенко полягає в безупинній роботі думки і в намаганні осягнути одвічні теми, які хвилюють людство з самого початку його існування у цьому жорстокому, та в той же час прекрасному світі:

“Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Міні-твір на тему: “Мені поезія Ліни Костенко запам’яталася як…”