М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях

І. Літературна та культурна діяльність М. Шашкевича – запорука розвитку нової літератури в Галичині. (Маркіян Шашкевич народився в листопаді 1811 року в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, вчився в народній школі, потім в Бережанській гімназії. 1829 року вступив до Львівської духовної семінарії і од­ночасно відвідував лекції з філософії при університеті. У 1830 році був виклю­чений з семінарії за “вільнодумство”, пізніше він знову поновив своє навчан­ня у семінарії, де створив літературний гурток “Руська трійця”, до складу

якого увійшли Яків Головацький та Іван Вагилевич. Навколо Шашкевича гуртувалась молодь, яка виступала на захист української культури, проти ополячування на­селення Галичини. Начальство духовної семінарії пильно стежило за Шашкеви – чем, намагалося “вибити з нього русинський дух”, чинило усілякі перешкоди у його філологічних студіях, але це не спиняло молодого ентузіаста-патріота.)

ІІ. Творчість М. Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршо­ваних форм.)

1. Поезії М. Шашкевича “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення Львова”. (У цих поезіях автор доводить, що неволя народу

не вічна, проти неї слід боротися.)

2. Оповідання “Олеся”. (Цим оповіданням М. Шашкевич поклав початок темі змалювання опришків в українській літературі.)

3. “Веснівка” М. Шашкевича – “перша ластівка” літературних веснянок. (Лі­тературні веснянки, як відомо, пишно розквітли у творчості Івана Фран­ка, Павла Грабовського та інших українських поепв. Але започатковано цю традицію у нашій літературі М. Шашкевичем. Його “Веснівка” побу­дована у формі діалогу маленької квітки з ранньою весною. Квітка про­сить дати їй таку долю, щоб вона “зацвіла, весь луг скрасила”, щоб була, “як сонце ясна, як зоря красна”. В ясній долі квітки Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю. Пророцтво Шашкевича повністю збулося. Мороз притиснув – і кра­са змарніла. Україна втратила свій національний колорит, стала безликою під пресом тоталітарного комуністичного режиму.)

4. Усна народна творчість – джерело творчого натхнення поета. (Спираю­чись на народні легенди та перекази, Шашкевич створює такі самі велич­ні образи в своїх ліричних віршах, поемах, драмах. Улюблені поетові обра­зи – бандурист, соловей, орли, місяць, покритий хмарою, і ніч – узяті з народної ліричної пісні та думи.)

5. Мотиви творчості Шашкевича: (Провідний мотив творчості поета – за­клик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту рід­ної мови, культури.)

ІІІ. Унікальність творчої спадщини М. Шашкевича. (В особі Шашкевича в літе­ратуру увійшов талановитий поет, який започаткував новий напрям у літера­турі – романтизм. М. Шашкевич – гуманіст, людина високої культури і гро­мадянської мужності.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях