Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”)

О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця жінка, і саме це намагалася зробити О. Кобилянська в повісті “Людина”.

Олена – головна героїня повісті – надзвичайно розумна і освічена дівчина, добре розуміє духовну убогість і самовдоволення

людей її кола. Вона прагнула бути незалежною від них, від своєї родини, знайти свій шлях у житті, своєю працею давати користь народові. У чоловікові дівчина хотіла бачити не господаря, а друга, духовно близьку людину. Тому вона і закохалася Лієвича і мріяла про одруження з ним та спільну працю.

Але дійсність розбила її мрії. Смерть Лієвича була тільки початком її трагедії. Вона втратила не тільки коханого, а і єдиного друга, що міг би підтримати її в боротьбі проти міщанського світу за своє незалежне становище, за право бути не такою, як інші. Правда дівчина мала сестру Ірину, що розуміла і підтримувала її, але була

занадто слабкою фізично і духовно, щоб надати реальну допомогу. Батьки примушують Олену одружитися з нелюбом, та ніхто не владен присилувати в ній людину: “Ніяка сила світу не втопче в мені мислячої самостійної людини”. Але Олена все краще розуміє, що над нею тяжіє обов’язок перед рідними, серед яких єдина вона мала сили протистояти обставинам і зустріти труднощі із високо піднятою головою. Вона бачила, що попереду не чекає її нічого доброго, одна тільки безпросвітність. І врешті-решт життя перемагає її. Олена свідомо йде на жертву – виходить заміж за нелюба. Для неї це не просто нещасливе одруження, це моральне самогубство.

Ту людину, що Олена плекала в собі, людину з високими прагненнями і ідеалами, вона свідомо придушує в собі, а натомість зростає та людина, про яку говорив їй ще доктор: “Адже людина – лиш людиною!.. І чим, властиво, більше? Нічим більше, ні менше як… звіриною, і то товариською, розумною звіриною. Спосіб відживлюватися, боротьба за існування, спосіб розмножуватися – все те вона має таке сам як звірина”.

Отже, О. Кобилянська, показавши моральну загибель Олени Ляуфлер, розкрила типове явище того часу коли жінка ламалася під впливом обставин, коли її затягувало міщанське болото. Але насправді це явище знало і винятки. Приклад цьому – сама О. Кобилянська.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”)