Історичні народні пісні — пам’ять нашого народу

На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні — тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні — перлини в діадемі народнопісен­ної творчості.

«Зажурилась Україна, бо нічим прожити…» — це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно боронили рідну землю від ворогів-бусурманів.

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати! —

Закликає своїх сучасників безіменний автор твору. «Вражому турчину» прийдеться зле в Україні: усі готові до оборони, і не схибить козацька рука!

У пісні «Гей, не дивуйтесь, добрії люди…» оспівуються герої визвольної війни 1648-1654 років — Богдан Хмель­ницький та Максим Кривоніс. В основі твору лежить конкретна історична подія — Нилявська битва між польським військом і козаками Богдана Хмельницького. Тоді українці дали доброго прочухана шляхтичам! Полковника Кривокоса (у пісні його названо Перебийносом) у цій історичній пісні згадано недаремно: він прославився в Пилявській битві серед найперших героїв:

Од нас, козаків, од нас, юнаків,

Ні один панок не вкрився.

Перемога була повною. Тепер ворогам надовго заказано шлях до нашої землі:

Загнали панів геть аж за Віслу,

Не вернуться і в три роки.

Народ у своїй творчості ніколи не помиляється. Так сталося з піснею «Чи не той то хміль», де оспівується народний улюбленець, мудрий полководець Богдан Хмельницький. Народ полюбив цього відомого державного й воєнного діяча за мудрість, освіченість, великий досвід. Ось такі слова вклав автор у вуста Богдана Хмельницького, який переміг у битві під Жовтими Водами:

А я ляхів не боюся і гадки не маю,

За собою велику потугу я знаю,

Іще й орду за собою веду:

А все, вражі ляхи, на вашу біду.

Український народ, очолюваний Богданом Хмельниць­ким, постає в цій пісні як необорна сила, здатна здобути перемогу за найтяжчих та найнесприятливіших умов.

Більш складною за структурою є народна дума «Хмель­ницький і Барабаш». У творі відбувається конфлікт між Богданом, який є уособленням національного визволення, і прибічником польського панування в Україні черкаським полковником Барабашем.

Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати?

Нащо нам за віру християнську достойно-праведно стояти? —

Каже підступний Барабаш, готовий задля власної вигоди занапастити український народ. Хмельницький дізнався про зраду, а згодом отримав докази Барабашевої вини — «шкатулку з королівськими листами». Народний співець, автор думи, особливо вражений саме підступністю Барабаша: «пропагандистську промову» черкаського зрадника він повторює кілька разів. Але Богдан Хмельницький аж ніяк не збирається «з ляхами, з мостивими панами, хліб-сіль з упокоєм вічний час вживати». Ляхів знищено, Полковни­ка Барабаша страчено, а його сім’ю подаровано турецько­му султану. Такий учинок Богдана Хмельницького може здатися жорстоким, але такі то вже були часи. Навіть власного кума Барабаша не пожалів гетьман, адже інтере­си державні для Хмельницького були набагато важливіші за власні. Дума завершується словами, які адресовані ко­заками своєму улюбленому ватажкові:

Ей, пане, пане Хмельницький Богдане-Зиновію,

Наш батю, полковнику чигиринський!

Дай, Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли,

А неприятеля под нозі топтали,

А віри християнської на поталу в вічний час

Не подали!

Минають століття, але живе в народі історична пісня. Добре знаючи ці твори, годі помилитися в історичних реа­ліях минулого. Українці добре навчилися розрізняти своїх та чужих, біле та чорне, добро та зло. І нехай ворогам надано інколи зайвої негативності, але ж постаті героїв України відтворені в піснях якнайповніше: це сильні й мудрі люди, гідні сини своєї батьківщини.

Складні події нашої історії, датовані XVII століттям, назавжди лишилися в народній пам’яті. Саме історичні пісні й думи є втіленням цієї пам’яті. У сучасній Україні усна народна творчість, зокрема згадані жанри, є одним з провідних джерел поновлення національної самосвідомості наших співвітчизників. І там, де лунають пісні про минуле Батьківщини, є надія на її світле й щасливе майбутнє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: Історичні народні пісні — пам’ять нашого народу