«Гроші — всьому голова» (за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

І. «Сто тисяч» — найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне — показ руйнування людської особистості під впливом грошей).

ІІ. Нові хазяї на селі («Жолудь — десять тисяч десятин, Чобіт — п’ять тисяч десятин, Пузир — три тисячі»; Калитка теж тягнеться за ними):

1. Сюжет комедії (будується на факті придбання фальшивих грошей Калиткою, але шахрайство не вдалося, і він ладен був повіситися, бо «краще смерть, ніж така потеря!»).

2. Герасим Калитка — господар (діяльний, цілеспрямований, багато працює, любить землю, мріє про добробут і докладає багато сил до досягнення мети, розумно господарює).

3. Ненажерливе прагнення до збагачення (нещадно експлуатує наймитів і членів своєї сім’ї, грубий, жадібний; недоїла заради купівлі землі; пішов на злочин задля ще більшого збагачення; хазяїн Калитка перетворюється на хижака Калитку, що має єдиний намір — нагромадження багатства, тому втрачає людяність, совість, порядність).

ІІІ. Актуальність п’єси в наш час (наші нові економічні стосунки породжують «нових українців», для яких знову «гроші — всьому голова», тому і зараз є загроза морального руйнування особистості).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Загрузка...
Зараз ви читаєте: «Гроші — всьому голова» (за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»)